Справа № 761/5803/18
Провадження № 1-кс/761/4062/2018
21 лютого 2018 року м.Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110000000094від 17 лютого 2018 року, про застосування запобіжного заходу тримання під вартою до :
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Кальне Бориспільського району Київської області, українки, громадянки України, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , незаміжньої, раніше не судимої, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України,-
До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 , про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 12018110000000094 від 17 лютого 2018. В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 17.02.2018 до чергової частини ГУНП в Київській області надійшов рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС ГУНП в Київській області про те, що ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства та зловживання довірою, умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 незаконно позбавили волі громадянку ОСОБА_11 18 лютого 2018 року до чергової частини ГУНП в Київській області надійшов рапорт старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області про те, що зазначені особи, протягом грудня 2017 - лютого 2018 року, зловживаючи довірою громадянки ОСОБА_11 заволоділи її майном в особливо великих розмірах. Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями вчинила незаконне позбавлення волі людини з корисливих мотивів та вчинила дії для придбання права на майно шляхом обману та зловживанням довірою, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто скоїла кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України. 19.02.2018 р. слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 повідомлено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України. В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваної ОСОБА_7 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме підозрювана ОСОБА_7 перебуваючи на волі може перераховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначені ризики обґрунтовуються тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання понад 10 років . Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою, без визначення застави.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, з підстав зазначених у ньому та просять його задовольнити. При цьому прокурор уточнив, що метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_7 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_7 та її захисник вважають відсутніми підстави для застосування виключного запобіжного заходу, оскільки прокурором не доведені вказані у клопотанні ризики, а також обґрунтованості підозри. Просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, з урахуванням характеризуючих даних про особу підозрюваної, яка несудима, має постійне місце проживання, а тому вважають можливим обрати відносно підозрюваної запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою з урахуванням даних підозрюваної та відсутності обґрунтованості прямими доказами підозри ОСОБА_7 .
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
Слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12018110000000094 від 17.02.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України.
18.02.2018 року о 17 годині 20 хвилин, відповідно до вимог ст. 208 КПК України, ОСОБА_7 затримано за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення.
19.02.2018 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у шахрайстві вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також незаконному позбавленні волі людини, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 190 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_7 свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, зокрема: дані протоколу допиту потерпілої, дані протоколу обшуків, протоколів допиту свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування матеріали, що містяться в клопотанні, а саме протокол допиту потерпілої, протокол обшуку, протоколи допиту свідків, інші матеріали кримінального провадження, достатньою мірою підтверджують наявність в діях підозрюваної ОСОБА_7 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Існування викладених ризиків підтверджується тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання її винуватою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років.
Крім того, у ході досудового розслідування продовжується проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального правопорушення, а підозрювана ОСОБА_7 , може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні. Незаконний вплив на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж провадженні можуть позбавити орган досудового розслідування зібрати та надати суду належних і допустимих доказів вини підозрюваної ОСОБА_7 .
Крім того, зважаючи на особу підозрюваної, його антисоціальні зв'язки, у слідства є достатньо підстав вважати, що вона зможе перешкодити кримінальному провадженні іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за умови, якщо прокурор доведе, зокрема, що особу повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Санкція ч. 4 ст. 190 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_7 , передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваної, її стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваної, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Вказані обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваної, також дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110000000094 від 17 лютого 2018 року, про застосування запобіжного заходу тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_7 , під вартою визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 19квітня 2018 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: ОСОБА_1