Справа № 755/939/18
1-кс/755/895/18
"19" лютого 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100040000007 від 12.01.2018 року, про арешт майна,
Слідчий СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві звернувся до суду із клопотання, в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100040000007 від 12.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, про арешт майна.
З тексту клопотання вбачається, що невстановлені слідством особи з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ТЕКО» (код ЄДРПОУ 23742307), ТОВ «ПОЛІГРАФЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 34717292), ТОВ «ВЕНТУРІС» (код ЄДРПОУ 35908827), ТОВ «ДЖ.М.АГРОФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37727476), ТОВ «ГРІНЛАЙТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38039322), ТОВ «ЛАККІ ЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 38130562), ТОВ «РЕНІЮ» (код ЄДРПОУ 39659272), ТОВ «ПРОТОС АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 39916391), ТОВ «РЕІНБУВ» (код ЄДРПОУ 39931142), ТОВ «КУРУМ» (код ЄДРПОУ 41223410), ТОВ «СТАФСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41348882), ТОВ «ВРОЖАЙ 2015» (код ЄДРПОУ 39983410), ТОВ «ТЕХ-ПОСТАЧ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41571150) на гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, в ході проведення досудового розслідування встановлено та допитано в якості свідка гр. ОСОБА_4 , який в своїх показах повідомив, щодо не причетності до проведення фінансово-господарської діяльності та проведення державної реєстрації наступних СГД: ТОВ «КУРУМ» (код ЄДРПОУ 41223410), ТОВ «ЛаккіЛайф» (код ЄДРПОУ 38130562), ТОВ «ВРОЖАЙ 2015» (код ЄДРПОУ 39983410), ТОВ «РЕІНБУВ» (код ЄДРПОУ 39931142).
Проведеним оглядом АІС «Податковий Блок» встановлено, що в приміщенні ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851) відкриті наступні рахунки: ТОВ «ВРОЖАЙ 2015» (код ЄДРПОУ 39983410) рахунок № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 .
Слідчий в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів
Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Частина 1 ст. 173 КПК України, передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності та приходить до висновку, що слідчим не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309КПК України, -
У задоволенні слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100040000007 від 12.01.2018 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя