Справа № 755/1894/18
"02" лютого 2018 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , вивчивши скаргу заявниці ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених службових осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві та про зобов'язання вчинити певні дії,-
Заявник ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва, в порядку глави 26 КПК України, зі скаргою на бездіяльність уповноважених службових осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, посилаючись на те, що 23 січня 2018 року вона направила на адресу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві заяву про кримінальне правопорушення, передбачене ст.192 КК України.
Вказана заява була отримана вищезазначеним управлінням поліції 25 січня 2018 року, однак всупереч вимог ст.214 КПК України, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення в передбачені законом строки, не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тому просить зобов'язати службову особу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві, уповноважену на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внести відомості за її заявою про кримінальне правопорушення, передбачене ст.192 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дослідивши матеріали скарги, вважаю, що у відкритті провадження за скаргою заявника ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.
Так, положеннями ч.1 ст.303 КПК України встановлено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та визначено перелік кола осіб, які можуть звернутись з такими скаргами до слідчого судді.
Зокрема, відповідно до вимог ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії /бездіяльність/, які оцінюються, не є злочином.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст.214, 303 КПК України предметом судового контролю слідчого судді під час досудового розслідування може бути бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява чи повідомлення як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити об'єктивні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінального діяння.
Отже, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Однак, як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_2 , остання зазначає у скарзі лише факт невнесення уповноваженими службовими особами Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві відомостей за її заявою про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, при цьому в змісті скарги відсутній виклад обставин кримінального правопорушення, який би містив об'єктивні дані про наявність в описаній заявником події ознак злочину, в тому числі якого саме.
Відсутні такі об'єктивні дані і в долученій до скарги копії заяви заявника ОСОБА_2 на підтвердження наявності ознак злочину в описаній заявником події, що вказувало б на те, що дійсно мала місце бездіяльність службових осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві, яка в порядку судового контролю може бути предметом розгляду слідчим суддею, згідно з положеннями ст.303 КПК України.
За таких обставин, вважаю, що відсутні підстави для відкриття провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.214, 303, 304, 309 КПК України, ст.2 КК України, слідчий суддя,-
Відмовити у відкритті провадження за скаргою заявника ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених службових осіб Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві та про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: