Справа № 761/23319/17
Провадження № 2-а/761/121/2018
26 січня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мальцева Д.О.,
за участю секретаря Шилан Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти 2 батальйону 2 Головного управління патрульної поліції м. Києва Дзиганівського О.П., третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Інспектора патрульної поліції роти 2 батальйону 2 Головного управління патрульної поліції м. Києва Дзиганівського О.П.. в якому просила скасувати постанову серії БР№ 856562 від 19.06.2017р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження у справі закрити Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.06.2017 року відповідач виніс відносно неї оскаржувану постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП начебто за те, що вона здійснила перетин лінії дорожньої розмітки 1.1 на перехресті при виконанні повороту ліворуч при цьому не пред'явила для перевірки полісу обов'язкового страхування. Вказує, що жодного правопорушення не вчиняла, постанова винесена за відсутності будь-яких доказів її вини, у порушення процесуального порядку притягнення до відповідальності, права, передбачені ст. 268 КУпАП їй не роз'яснені.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги. Додатково зазначили, що контроль за наявністю полісів (договорів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може здійснюватись відповідними підрозділами Національної поліції лише з визначених законодавством підстав, а саме при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Оскільки відповідачем протокол про вчинення іншого, не за ст.126 КУпАП адміністративного правопорушення не складався, позивач вважає, що законних підстав вимагати надання полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно - правововї відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідача не було, а пред'явлена вимога відповідача про його надання є незаконною.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку.
В судовому засіданні 14.12.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи Департамент патрульної поліції Національної поліції України. За наданими суду письмовими запереченнями, представник третьої особи та відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника третьої особи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За вимогами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серії БР № 856562 від 19.06.2017 року за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 142, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Mersedes - Benz» д.н.з НОМЕР_1 перетнув лінію дорожньої розмітки1.1 та не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.1.г ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно ч.1 ст.126 КУпАП, внаслідок чого відповідачем складена вказана постанова, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в сумі 425 грн. 00 коп.
Частина перша статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Пунктом 2.4 ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до пункту 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії .
За приписами ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ст. 32 вказаного Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи обєкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно частини 8 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015р. № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Позивач у позовній заяві підтвердив, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього була розглянута інспектором у його присутності на місці зупинки транспортного засобу.
Таким чином, інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення та на місці де він несе службу в той час.
Відтак, підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст.276 КУпАП здійснена інспектором патрульної поліції роти 2 батальйону 2 Головного управління патрульної поліції м. Києва Дзиганівським О.П. за місцем його перебування та виконанням ним посадових обов'язків, який в даному випадку був уповноважений розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення, а не за місцем перебування - УПП у м.Києві ДПП.
Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно змісту адміністративного позову, позивач не спростував той факт, що його права, передбачені ст. 268 КУпАП йому інспектором були роз'яснені.
Зазначені докази спростовують доводи позивача про не вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП, не дотримання відповідачем процедури розгляду справи не роз'яснення прав, порушення його права на захист.
Крім цього, як вбачається із копії страхового полісу датою укладання договору зазначено 16.06.2017р. , а датою початку дії цього полісу з 20.06.2017р. до 19.06.2018р. Отже, суд прийшов до висновку, що цивільно-правова відповідальність позивача станом на 19.06.2017р. не була застрахована.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивач допустив порушення п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Судом встановлено та підтверджено належними доказами, що справа про адміністративне правопорушення розглянута повноваженою особою, у присутності позивача, з'ясовано обставини справи, роз'яснено права. Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності їй вручена.
Проаналізувавши встановлені судовим розглядом обставини суд приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно, на підставі та у межах повноважень при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення на позивача накладено в межах санкції статті.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 була обґрунтовано та на законних підставах притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та встановлена відсутність правових підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено. Відтак позовні вимоги слід залишити без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 126 ч. 1, 251, 280, 288 і 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286, підпунктом 10 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції роти 2 батальйону 2 Головного управління патрульної поліції м. Києва Дзиганівського О.П., третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 19.06.2017р.- залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Повний текст рішення виготовлений 05.02.2018р.