Справа № 761/643/17
Провадження № 2/761/347/2018
22 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Кривошиї Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
В січні 2017р. позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 55, 56) до відповідачки ОСОБА_3, в якому просили суд:
- стягнути з відповідачки на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди 22589,0 грн.; у відшкодування моральної шкоди по 10000,0 грн. кожній, а також понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивачки обґрунтовували тим, що їм на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1.
14 липня 2016р. позивачки виявили залиття своєї квартири з вище розташованої квартири АДРЕСА_2.
В результаті залиття в квартирі позивачок, останнім було спричинено матеріальний збиток, який вони оцінили в 21089,0 грн., на підставі Звіту № 1682/7, а також позивачки вимушені були здійснити додаткові витрати на оплату вартості проведення оцінки матеріального збитку у розмірі 1500,0 грн.
Позивачки також вважають, що їм була завдана моральна шкода, оскільки залиття квартири створило для їх сім'ї дискомфорт, який полягає в тому, що по теперішній час вони позбавлені можливості повноцінно користуватись належним їм майном, а також спричинення моральних страждань, у зв'язку з пошкодженням майна.
До судового засідання 22 лютого 2018р., стороною позивачів було подано на адресу суду заяву, про розгляд справи у їх відсутність, заявлені позовні вимоги сторона підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові і не заперечує проти заочного розгляду справи. Будь - яких інших заяв та клопотань на адресу суду від сторони позивачів не надходило.
Відповідачка, про час та місце розгляду справи оповіщалась в установленому законом порядку, за місцем своєї реєстрації, в судові засідання неодноразово не з'являлася, про поважність причин неявки в суд не повідомляла та не просила розглядати справу за її відсутності, свого представника до суду не направила, відзив на позов не подавався.
Оскільки сторона позивачів 1, 2 не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, та за одночасним існуванням всіх обставин, що передбачені у ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступник підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивачкам ОСОБА_1, ОСОБА_2, на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09 квітня 2002р.
Судом встановлено, що в липні 2016р. мало місце залиття вищезазначеної квартири сторони позивачів з вище розташованої квартири АДРЕСА_2, в якій зареєстрована і проживає відповідачка. Причиною залиття належної позивачкам квартири стало халатне відношення до сантехнічних приладів мешканця квартири АДРЕСА_2, згідно Акту від 21 липня 2016р. Внаслідок залиття в квартирі АДРЕСА_1 пошкоджено частково: кухня, коридор, туалет, кімната (а.с. 7).
Для визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок залиття, сторона позивачів звернулася до суб'єкта оціночної діяльності - ОСОБА_4
Згідно Звіту № 1682/7 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (дата оцінки - 12 серпня 2016р.) розмір матеріального збитку становить 21089,0 грн. За проведення даного дослідження саме позивачкою ОСОБА_1 було сплачено 1500,0 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне взяти до уваги звіт з визначення вартості матеріального збитку, який було надано стороною позивачів.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивачів підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди по 10544,5 грн. (21089,0 грн./2) кожній. Крім того, з відповідачки на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати на проведення звіту з оцінки розміру матеріального збитку у розмірі 1500,0 грн.
Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У відповідності з п. 3) ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995р., згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивачів, з вини відповідача, внаслідок якого було пошкоджено їх майно, також це залиття спричинило у позивачів негативні зміни у звичайних умовах їх життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадку залиття, тривалого захисту свого порушеного права в суді, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, з відповідачки на користь позивачів у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню по 2000,0 грн. кожній.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1280,0 грн. і на користь держави - 1280,0 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р. з подальшими змінами та доповненнями, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 10544 /десять тисяч п'ятсот сорок чотири/ грн. 50 коп.; 1500,0 /одна тисяча п'ятсот/ грн. - витрат на проведення звіту про оцінку розміру матеріального збитку; у відшкодування моральної шкоди - 2000,0 /дві тисячі/ грн.; судовий збір у розмірі 1280,0 /одна тисяча двісті вісімдесят/ грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 10544 /десять тисяч п'ятсот сорок чотири/ грн. 50 коп.; у відшкодування моральної шкоди - 2000,0 /дві тисячі/ грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1280,0 /одна тисяча двісті вісімдесят/ грн.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 22 лютого 2018р.
Суддя: