Справа № 761/20020/17
Провадження № 2/761/3138/2018
(заочне)
12 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Піхур О.В.
при секретарі Григоренко А.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У червні 2017 року позивач ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) (далі-позивач) звернувся до Шевченківського районного в м. Києві суду з позовом до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) (далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 серпня 2016 року о 16 год. 10 хв. по бул. Чоколівський, 22 у м. Києві ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортного засобу позивача. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року визнано відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124, 122-4 КУпАП. Відповідно звіту про визначення вартості матеріального збитку №209 від 25.09.2016 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, внаслідок його пошкодження в ДТП, що сталося 12.08.2016 року, становить 32029,56 грн. ПрАТ «СК «Провідна» позивачу було відшкодовано страхове відшкодування в розмірі 19230,13 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає: 32029,56 грн. - 19230,13 грн. = 12799,43 грн., яка має бути відшкодована відповідачем.
Тому, позивач просив суд стягнути з відповідача спричинену матеріальну шкоду в розмірі 12799,43 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 12 серпня 2016 року о 16 год. 10 хв. по бул. Чоколівський, 22 у м. Києві ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортного засобу позивача.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 вересня 2016 року, яка ухвалою Апеляційного суду м. Києва залишена без змін, визнано відповідача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 124, 122-4 КУпАП, (а.с. 4-6).
Відповідно положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «ЗАЗ110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 є ОСОБА_1 (а.с. 21).
Відповідно звіту №209 про оцінку транспортного засобу від 25.09.2016 року, вартість відновлювального ремонту нанесеного власнику пошкодженого автомобіля «ЗАЗ110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, становить 32029,56 грн. (а.с. 7-31).
02.02.2017 року ПрАТ «СК «Провідна», в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, позивачу було відшкодовано страхове відшкодування в розмірі 19230,13 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 32).
Позивач зазначає, що різниця між завданою шкодою відповідачем і страховим відшкодуванням ПрАТ «СК «Провідна» становить: 32029,56 грн. - 19230,13 грн. = 12799,43 грн., яка має бути відшкодована відповідачем.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи вимоги п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч. 1 ст. 1194 ЦК України, різниця між розміром заподіяної шкоди (32029,56 грн.) і розміром страхової суми (19230,13 грн.) становить 12799,43 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).
Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Даючи юридичну оцінку поясненням та наданим доказам, беручи до уваги, що дорожньо-транспортна пригода 12 серпня 2016 року відбулася з вини відповідача, враховуючи, що ПрАТ «СК «Провідна», в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, сплатила потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 19230,13 грн., різниця між розміром заподіяної шкоди (32029,56 грн.) і розміром страхової суми (19230,13 грн.) становить 12799,43 грн., яка має бути сплачена відповідачем на користь позивача, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Закон України «Про страхування», Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 280, 352-353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку в розмірі 12799,43 грн., судові витрати в розмірі 640,00 грн., а всього підлягає стягненню 13439,43 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем, або в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - відповідачем, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складення повного судового рішення 22.02.2018 року.
Суддя