Справа № 755/2034/18
"08" лютого 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бессараб Олена Володимирівна, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про скасування арешту з нерухомого майна,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бессараб Олена Володимирівна, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про скасування арешту з нерухомого майна.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, відповідно до положень ч. 2, 4, 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Разом з тим, в порушення вищенаведених вимог діючого процесуального законодавства позивачем на підтвердження обставин, викладених у змісті позовної заяви, не долучено до матеріалів позовної заяви доказів накладення арешту відповідачем на 1/6 частину нерухомого майна, що є об'єктом предмету спору, тобто позивачем має бути надано суду у встановлений даною ухвалою строк Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у оригіналі або належним чином засвідченій копії, який має містити дані про належність спірної нерухомості спадкодавцю ОСОБА_8 та відомості щодо арешту цього майна.
Крім того, зміст позовної заяви містить дані належності 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 на праві власності спадкодавцеві ОСОБА_8, однак долучена до матеріалів заяви ксерокопія свідоцтва про право власності від 07.07.1993 року не містить даних належності спірної квартири чи її частини - ОСОБА_9, та позивачем не долучено до заяви будь-яких інших доказів на підтвердження вказаного факту права власності/переходу права власності та/або зміни співвласником прізвища із зазначенням обставин та доказів такої зміни.
Крім того, в порушення вищенаведених норм процесуального законодавства України до матеріалів поданої позовної заяви долучено копії документів, які не містять ознаки їх належного засвідчення у порядку, встановленому чинним законодавством України, ураховуючи відсутність законодавчо встановленого права фізичної особи, в тому числі позивача, на посвідчення копій документів.
Таким чином, позивачем має бути долучено до матеріалів позовної заяви документи відповідно до переліку, зазначеного у позовній заяві, з урахуванням вищенаведених недоліків, вказаних судом, в оригіналах або у копіях, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством України, із зазначенням про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бессараб Олена Володимирівна, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про скасування арешту з нерухомого майна - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.