Рішення від 20.02.2018 по справі 824/990/16-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/990/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Банк "Фінанси і Кредит" треті особи на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання вкладником та повернення банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, просив : зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" включити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до списку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"" до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та відшкодувати суму вкладу за договором - заявою № 300131/66536/7-14 від 12.06.2014 року про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 7 місяців в іноземній валюті, на суму банківського вкладу у розмірі 6843,61 євро та відсотки у розмірі 12,1 % євро, всього в сумі 7671, 69 євро.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він неодноразово звертався до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" із заявами про включення його до Реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та виплату йому суми банківського вкладу та нарахованих по депозиту відсотків, про те всупереч Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" його вимоги виконані не були.

Позивач позовні вимоги підтримав, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - відповідач ) подала до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просила у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначала, що позивач з урахуванням правил ст. 26 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", включення до списків вкладників, які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, можливе виключно щодо осіб, які є вкладниками на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Вказала, що позивач на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку не був вкладником банку на усю заявлену позивачем суму.

Відповідач, третя особа на стороні відповідача в судове засідання не з'явилися, явку представників не забезпечили, про причини неприбуття не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. ст. 94 та 205 КАС України, суд вважає, що подання позивачем про розгляд справи у порядку письмового провадження та неприбуття без поважних причин відповідача не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Судом з метою з'ясування обставин справи було зобов'язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог. З урахуванням заявлених клопотань позивача, відповідача, оголошувалася перерва у зв'язку з необхідністю витребування письмових доказів щодо підтвердження обставин правомірності прийняття спірного рішення та необхідністю виклику для допиту як свідків посадових осіб.

Оскільки позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги не було надано достатньо доказів для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. ч. 4,5 ст. 11 КАС України (у редакції, чинній на момент витребування доказів) зобов'язував сторони надати суду письмові докази, які б вказували на законність підстав прийняття спірного рішення та інші документи, які мали значення для розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи неодноразово зупинявся.

Частиною 1 ст. 69 КАС України (у редакції, чинній на момент витребування доказів) передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Водночас, судом у порядку п. 4-5 ст. 11, ст. ст. 69 КАС України (у редакції, чинній на момент витребування доказів) витребувано у відповідача, правоохоронних органів матеріали що стосуються укладання вказаного договору та його виконання.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

12.06.2014 року між публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк) в особі начальника відділення № 87 АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_6 та громадянином ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено договір - заяву №300131/66536/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 7 місяців в іноземній валюті. (а.с. 53).

Згідно умов вказаного договору Клієнт вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок №2630.1.192161.001 у сумі 6843,61 євро на строк з 12 червня 2014 року по 12 січня 2015 року. За час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного Договором, Банк нараховує та виплачує Клієнтові проценти за ставкою 12,10 % річних.

На виконання вказаного договору, 12.06.2014 р. позивачем було внесено кошти в сумі 6843,61 Євро, що підтверджується квитанцією. (а.с. 55).

Із змісту заяви позивача видно, що позивач із заявою звернувся до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів Фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк" Фінанси та Кредит", яка отримана 28.09.16 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням. (Чернівці 18 штрих код № 5801803007510). (а.с. 175).

Судовим розглядом із врахуванням отриманих письмових доказів також встановлено, що позивач звертався з заявою до СУ УМВС України в Чернівецькій області про вчинення кримінального правопорушення службовими особами АТ "Банк "Фінанси та Кредит", який знаходиться за адресою м. Чернівці аул. Головна, 84, які зловживаючи своїм службовим становищем, які шляхом підроблення документів, незаконно привласнили кошти клієнта банку позивача - ОСОБА_1 в сумі 6643,61 євро.

Згідно інформації Слідчого управління ГУ Національної поліції в Чернівецькій області видно, що у провадженні СВ Шевченківського ВП Чернівецького відділу ГУНП в Чернівецькій області перебуває кримінальне провадження № 12014260000000614 від 06.08.2014 року, з яким об'єднане кримінальне провадження № 12014260000001059 відкрите за заявою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Крім того, із змісту листа Слідчого Управління ГУНП в Чернівецькій області № 1168/123/23/03-2017 видно, що СВ Шевченківського ВП Чернівецького відділу ГУНП в Чернівецькій області перебуває кримінальне провадження № 12014260000000614 від 06.08.2014 року, з яким об'єднане кримінальне провадження № 12014260000001059 відкрите за заявою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК України. Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває. Письмове повідомлення про підозру нікому не вручалось. (а.с. 78-81).

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1, 14.12.2014 року залучено до провадження, як потерпілого. (а.с. 82).

Із змісту висновку експерта від 26.11.2015 року № 205, 206 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014260000000614 від 06.08.2014 року видно, що відбиток печатки "Банк " Фінанси та Кредит відділення № 87 №1 " виконаний у меморіальному валютному ордері № 27562 від 12.06.2014 року - нанесені флексографським способом високого друку з використанням еластичних кліше, виготовлених у відповідності до існуючих вимог щодо їх виготовлення.

Відбиток печатки "Банк Фінанси та Кредит відділення №87" в договорі - заяві № 300131/66536/7-14 від 12.06.2014 року - нанесений кліше круглої печатки "Банк Фінанси та Кредит відділення " 87", зразки якої надано на дослідження.

Підписи у графі "БАНК" в договорі - заяві № 300131/66536/7-14 від 12.06.2014 року та у меморіальному валютному ордері " 27562 від 12.06.2014 року - виконані ОСОБА_6. Підпис у графі " Клієнт " в договорі - заяві № 300131/66536/7-14 від 12.06.2014 року - виконані ОСОБА_1. (а.с.47-52).

Із змісту витягу з Наказу № 82-К від 03 лютого 2014 року Про переведення співробітників філії "Прикарпатське регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит" в Головний Банк видно, що ОСОБА_6 за її згодою призначено на посаду Начальник відділення у підрозділі "АТ "Банк "Фінанси і Кредит" Відділення № 87 м. Чернівці з 15 лютого 2014 року. Наказом Голови Правління ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 06серпня 204 року № 502-К ОСОБА_7 звільнено із займаної посади Начальника відділення у підрозділі "АТ "Банк "Фінанси і Кредит" Відділення № 87 м. Чернівці з 07 серпня 2014 року.(а.с. 137-138).

Судом також встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 р. № 612 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.09.2015 р. прийнято рішення за № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015 року № 898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 року за № 230 "Про початок процедури ліквідації" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1703 від 01.09.2016 року призначено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_8 з 05.09.2016 року.

Як вказував позивач, після розміщення оголошення про початок здійснення виплати коштів вкладникам АТ "Банк "Фінанси та Кредит", він звернувся до ПАТ "Альфа - Банк", який виплачував кошти в Чернівецькій області, про повернення йому коштів банківського вкладу. Проте позивачу було відмовлено та повідомлено, що у них відсутні дані щодо внесення до переліку вкладників відомостей щодо вкладу та нарахованих відсотків, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

З матеріалів справи видно, що позивач 15.06.2015 року, 01.10.2015 року, 18.01.2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з заявами про видачу банківського вкладу.

Крім того, позивач у вересні 2016 року звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з заявою з заявою про визнання його вкладником та включити його ОСОБА_1 до списку вкладників АТ "Банк "Фінанси та Кредит", які мають право на отримання гарантованого відшкодування суми банківського вкладу (депозиту) по закінченні строку, яка отримана відповідачем 28.09.2016 року. Оскільки, відповідачем рішення по його заяві не прийнято, позивач звернувся до суду із вказаним позовом. (а.с. 3-6, 170, 173, 174, 175).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю з таких міркувань.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. 452-VI (далі - Закон №452-VI, чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст. 3 вказаного Закону зазначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону №452-VI виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 3-1) призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом (у тому числі заборгованості за кредитами перед банком, наявності та вартості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, заборгованості за цінними паперами, що є у власності банку, вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю та наявності і вартості забезпечення виконання зобов'язань за такою заборгованістю тощо); 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; 8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.

Частиною 1 ст. 26 Закону №452-VI визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 27 Закону №452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону №452-VI протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про початок процедури виведення Фондом банку з ринку.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 р. за № 1548/21860 (далі - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає лише на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду у випадку відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Так, в пункті 4 розділу II Положення визначено, що банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити: нарахування відсотків та перерахування з рахунків з обліку нарахованих витрат податку з оподаткованого доходу; відображення операцій з використанням платіжних карток, а також усіх видаткових операцій, що відбулися після початку процедури виведення Фондом банку з ринку; консолідацію інформації про вкладників на рівні головного банку; звірку сум залишків за вкладами і нарахованими відсотками, зменшеними на суму податку, між базою даних та балансовими рахунками, на яких обліковуються вклади фізичних осіб і нараховані за ними відсотки. Результати звірки оформлюються у вигляді Акта звірки бази даних та балансових рахунків за формою, визначеною Правилами формування та ведення баз даних про вкладників, затвердженими рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2012 р. № 3, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.08.2012 р. №1430/21742.

Відповідно до п. 1.29 глави 1 розділу III Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, яке затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 р. № 2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за № 1581/21893 у разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі неплатоспроможного банку на день прийняття рішення віднесення його до категорії неплатоспроможних, ці зобов'язання також включаються до відкоригованого балансу.

Аналізуючи вищевказані норми слід дійти висновку, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку кожен вкладник банку має гарантоване право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Судом встановлено, що 18.12.2015 року розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Фінанси та кредит" та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та кредит" заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_9 на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1703 від 01.09.2016 р. змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ "Банк "Фінанси та Кредит", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_8 з 05.09.2016 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно положень ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Положеннями ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 529 ЦК України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Суд робить висновок, що за змістом наведеним норм права, зобов'язання банку полягає у виплаті володільцеві рахунку грошових коштів на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-XIV нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 р. № 516, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2003 р. за № 1256/8577 (далі - Положення №516) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-III вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ст. 55 вказаного Закону, відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Згідно п.1.6 Положення №516 банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний рахунок (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Відповідно до п. 3.3 Положення № 516, за договором банківського строкового вкладу (депозиту) банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (депозиту).

Таким чином, з аналізу вказаних норм чинного законодавства, суд робить висновок, що по закінченню терміну дії вкладу, за зверненням вкладника банк повинен повернути йому вкладені кошти разом із процентами.

Судовим розглядом встановлено, що позивач є вкладником банку на час створення тимчасової адміністрації та враховуючи те, що кошти з його рахунків привласненні службовими особами АТ "Банк "Фінанси та Кредит", відповідальність за вказане лежить на банку, а не на позивачі, який виконував умови цивільно-правової угоди та добросовісно вніс кошти в банківську установу.

Крім того, судом також встановлено, що позивач 15.06.2015 року, 01.10.2015 року, 18.01.2016 року, а також у вересні 2016 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем) звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" із заявами про включення ОСОБА_1 до загального реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та повернення йому коштів. Однак, відповідачем не прийнято рішення про включено ОСОБА_1 до списків вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування.

Водночас, відповідач не надав суду належних письмових доказів, які б підтверджували недобросовісність позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач у встановленому законом порядку, з наданням необхідних документів на підтвердження своїх вимог та в межах установленого законом строку звертався до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" із заявою про включення до Загального реєстру вкладників.

Суд вважає, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти вкладнику за його вкладом.

А тому, за умови недоведеності протиправних дій позивача щодо укладення з банком договору депозитного вкладу, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана внести до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом.

Таким чином, суд констатує, що під час розгляду заяви позивача стосовно включення його до реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" не діяла в межах та спосіб передбачений законом, чим порушила норми передбачені Законом №452-VI.

З урахуванням зазначених обставин, суд приходить до висновку, щодо визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" у зв'язку з не включення до списку та реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відомостей про банківські вклади ОСОБА_1 за договорами: договір № 300131/66536/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 7 місяців в іноземній валюті від 12.06.2014 р. на суму 6843,6 євро та відсотків 828,08 євро всього на суму 7671, 69 євро є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Оскільки судом встановлено право ОСОБА_1 на включення його до реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", то задоволенню підлягає вимога позивача, стосовно зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" включити ОСОБА_1 до реєстру вкладників ПАТ "Банк" Фінанси та Кредит" шляхом надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_1 відповідно до вказаного вище договору та із визначеною розрахунковою сумою нарахованих відсотків за вкладами за період з 12.06.2014 року по день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі зазначеного, суд вважає, що Уповноважена особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" збов'язана включити ОСОБА_1 до реєстру кредиторів ПАТ "Банк"Фінанси і Кредит", як вкладника та кредитора банка.

Статтею 52 Закону №452-VI визначена черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.

Відповідно до вказаної статті в третю чергу задовольняються вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом; в четверту чергу задовольняються вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийнятого рішення.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1102,40 грн., згідно квитанцієї № 115 від 16.12.2016 року.

Оскільки, позов задоволено, суд присуджує на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1102,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо не включення до списку та реєстру вкладників ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відомостей про банківські вклади ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за договором №300131/66536/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 7 місяців в іноземній валюті від 12.06.2014 року на суму 6843,61 євро та відсотків на загальну суму 7671, 69 євро.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" включити ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до реєстру вкладників ПАТ "Банк" Фінанси та Кредит" шляхом надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 відповідно до договору №300131/66536/7-14 про банківський строковий вклад (депозит) "Пенсійний" на 7 місяців в іноземній валюті від 12.06.2014 р. на суму 6843,61 євро та відсотків на загальну суму 7671, 69 євро за період з 12.06.2014 року по день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

4. Стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1102,40 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статтей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.Д. Дембіцький

Попередній документ
72351390
Наступний документ
72351392
Інформація про рішення:
№ рішення: 72351391
№ справи: 824/990/16-а
Дата рішення: 20.02.2018
Дата публікації: 22.02.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів