Справа № 639/548/18
Провадження №1-в/639/238/18
21 лютого 2018 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ХВК №18 - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Харкові клопотання про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, засудженого вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 25.05.2017 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду Луганської області від 06.09.2017 року за ч. 1 ст. 164, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, відбуваючого покарання в Холодногірській ВК №18,-
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_5 про застосування відносно нього вимог Закону України «Про амністію у 2016 році».
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 підтримав подане клопотання та просив застосувати до нього вимоги ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Прокурор проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не є суб'єктом Закону України «Про амністію у 2016 році».
Представник Холодногірської ВК №18 вирішення даного питання відніс на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали особової справи засудженого, суд приходить до такого.
07 вересня 2017 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році».
Згідно ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
Як вбачається із матеріалів особової справи, ОСОБА_5 засуджений вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 25.05.2017 року, з урахуванням ухвали апеляційного суду Луганської області від 06.09.2017 року за ч. 1 ст. 164, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до умисних тяжких злочинів.
Згідно ст. 11 Закону України «Про амністію у 2016 році» рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Відповідно до вимог п. «в» ст. 1 вказаного Закону, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, що не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Тобто, згідно ст. 1 вказаного Закону, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
Крім того, статтею 4 Закону визначено, що звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, зазначені у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
З огляду на те, що ОСОБА_5 не є особою, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримала статус учасника бойових дій та він не є особою, про яку зазначається в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», а також на день набрання чинності вказаного Закону не відбув більше ніж одну чверть призначеного строку основного покарання, суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого ОСОБА_5 вимог Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки засуджений не є суб'єктом вказаного Закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, Законом України « Про амністію у 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд,-
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова, а для засудженого, який тримається під вартою, з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1