ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,
inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96
Справа № 622/84/18
Провадження № 2-а/622/8/18
19 лютого 2018 року смт. Золочів
Золочівський районний суд Харківської області у складі:
судді - Кочнєва О.В.,
за участі секретаря - Попової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Золочів Харківської області у порядку письмового провадження адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до інспектора групи реагування патрульної поліції Дергачівського відділу поліції головного управління національної поліції капітан поліції Дорошенко Олексій Сергійович (станом на день винесення постанови, адреса місця служби: 62300, Харківська область, Дергачіський район, м. Дергачі, вул. Першого Травня, 10) про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності,
30.01.2018 року до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії БР №588278 від 08.12.2017 року за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, винесену відповідачем як таку, що винесена незаконно з порушенням прав позивача. В обґрунтування свого позову відповідач вказував на те, що протокол про притягнення особи до адміністративної відповідальності позивачу не видавався, постанову він до часу початку щодо нього виконавчого провадження (ВП №55542125) у січні 2018 року не отримував, із скоєним адміністративним правопорушенням позивач не був згоден як на час його складання, так і дотепер.
Ухвалою судді від 31.01.2018 року вказана позовна заява була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків (а.с.11).
Ухвалою судді від 09.02.2018 року провадження по справі було відкрито, позивачу поновлено строк звернення до адміністративного суду (а.с.19).
У судове засідання позивач не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.21), надав заяву від 19.02.2018 року, в якій проти розгляду заяви за його відсутністю не заперечував, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.23).
Відповідач інспектор Дорошенко О.І. у судове засідання також не прибув, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином через місце своєї служби - Дергачівське ВП ГУНП у Харківській області, яке довідкою, номер якої неможливо людині, у якої не має відхилень у психічних та розумових здібностях, розібрати, та яку суд отримав 16.02.2018 року, повідомила суд, що інспектор Дорошенко О.І. перевівся з 06.02.2018 року до Валківського ВП ГУНП у Харківській області, у зв'язку з чим на адресу суду було повернуто копію позовної заяви разом із доданими до неї документами (а.с.22).
Вказані дії керівництва місця служби відповідача суд розцінює як пряме порушення норм Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до ч.9 ст. 126 КАС України, а саме вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником судового процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому ч.8 ст.126 КАС України.
Згідно з ч.8 ст.126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і ц е підтверджується підписом відповідної службової особи.
На підставі ч.3 ст.126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше, ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається без посередньо в суді. Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи КАС України встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, Дергачівський ВП ГУНП у Харківській області в особі начальника вказаного підрозділу повинен був замість повернення копії ухвали суду про відкриття провадження разом із доданими до неї документами, направити вказані документи до Валківського ВП ГУНП у Харківській області для передання відповідачу будь-яким чином, у тому числі шляхом передавання засобами електронної пошти, факсом чи іншим шляхом за допомогою сучасних засобів комунікації, що він не зробив, у зв'язку з чим суд на підставі ст.268 КАС України вважає відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, а його неприбуття розцінює як не бажання користуватися своїми правами у судовому засіданні.
Враховуючи імперативні вимоги КАС України, що строку розгляду такої категорії справ, визначені ст.286 КАС України в редакції від 15.12.2017 року, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін по справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у порядку письмового провадження згідно з ч.4 ст.229 КАС України.
Перш за все суд зазначає, що при зверненні до суду із позовною заявою про оскарження постанов про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст.286 КАС України судовий збір як в суд першої, так і в разі необхідності в суди апеляційної інстанції не сплачується усіма учасниками вказаного провадження, що відповідає вимогам ст. 288 КУпАП.
Як вбачається з постанови від 08.12.2018 року серії БР №588278, винесеної відповідачем стосовно позивача, останнього було без складення протоколу про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці скоєння правопорушення притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України, а саме відповідач на думку позивача не ввімкнув ближнє світло фар за межами міста, чим порушив вимоги п.п.9.8 ПДР України та після зупинку належного йому транспортного засобу працівниками поліції не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив вимоги п.п.9.9 ПДР України, та у зв'язку з чим на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 425,00 грн. (а.с.18).
Даних про отримання копії постанови позивачем безпосередньо на місці або поштою матеріали справи не містять, а тому суд встановлює порушення вимог норм КУпАП щодо видачі або направлення позивачу копії оскаржуваної постанови.
Відповідно до п.5 розділу 1 «Загальні положення» «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, який кореспондується з ч.2 та ч.4 ст.258 КпАП України поліцейським дозволяється не складати протокол про адміністративні правопорушення, зокрема у випадках порушення ч.2 ст.122 КпАП України, що має місце в даному випадку.
В той же час згідно з п.п.2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України за №5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі за конституційним поданням уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КпАП України встановлено: «У частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом».
За своєю юридичною силою рішення Конституційного суду є вищим і за норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, і за норми відомчого наказу МВС, тому в даній справі відповідач повинен був скласти протокол відносно позивача та додати його до постанови, що він не зробив, порушивши відповідну процедуру, що має прямим наслідком скасування постанови від 16.10.2017 року.
При цьому доказом можливості не складання протоколу з боку працівника поліції може слугувати виключно розпис у відповідній постанові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо того, що вона згодна з адміністративним правопорушенням або інші докази, які підтверджують те, що вказана особа станом на час складання постанови була згодна із адміністративним правопорушенням, за яке вона притягувалася до адміністративної відповідальності.
При розгляді вказаної справи суд не надає правової оцінки діям міністра внутрішніх справ України, який видав наказ, який прямо суперечить судовому рішенню найвищої судової інстанції, при цьому знаючи про його існування та норми, в ньому викладені, оскільки він не вправі надавати оцінку діям суб'єкта владних повноважень з цього приводу.
Крім того, відповідач порушив вимоги п.п.2.4 рішення Конституційного суду України за №5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі за конституційним поданням уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КпАП України щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме склав протокол на місці скоєння вказаного правопорушення, що є порушення висновку, викладеному у рішенні Конституційного суду: «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення».
Відповідно до вказаної норми відповідач, враховуючи незгоду позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності, повинен був призначити розгляд справи по суті у приміщенні групи реагування патрульної поліції Дергачівського ВП ГУНП у Харківській області та надати час в межах 15-денного строку для розгляду справи по суті (ч.1 ст.277 КпАП України) на власний розсуд для підготовки позивача для вирішення справи по суті, повідомивши ОСОБА_1 про час та місце слухання справи шляхом заповнення відповідної графи у протоколі про адміністративне правопорушення, що ним зроблено не було, а тому був порушений визначений діючим законодавством порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Стаття 77 ч.2 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що відповідачем на вимогу суду відзиву або інших доказів правомірності складання оскаржуваної постанови надано не було. Правомірність своїх дій та правомірність прийняття оскаржуваної постанови не доведено.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що дії відповідача є протиправними, а постанова від 08.12.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України підлягає скасуванню.
Відповідно до абзацу 2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як встановлено судом відповідній порядок КМУ на сьогоднішній день не прийнятий, а тому судові витрати за розгляд справи, враховуючи звільнення позивача від сплати вказаних судових витрат при зверненні до суду, слід компенсувати за рахунок держави.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8-11, ч.2 ст.77, ч.3, ч.8, та ч.9 ст.126, абзац 2 ч.5 ст.139, ст.ст. 241, 243-246, 268, 269, 271, 272, 286 КАС України, ст.ст. 258, 268, 277, 288 КпАП України, рішенням Конституційного суду України за №5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі за конституційним поданням уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КпАП України, суд
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії інспектора групи реагування патрульної поліції Дергачівського відділу поліції головного управління національної поліції капітан поліції Дорошенко Олексій Сергійовичем по винесенню постанови серії БР №588278, винесеної 08 грудня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 425,00 грн.
Скасувати постанову серії БР №588278, винесену 08 грудня 2017 року інспектора групи реагування патрульної поліції Дергачівського відділу поліції головного управління національної поліції капітан поліції Дорошенко Олексій Сергійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за ч.2 ст.122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 425,00 грн., а провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Копію ухвали направити відповідачу за поточною адресою місця служби - до Валківського ВП ГУНП у Харківській області.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня її проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили судовим рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Золочівського районного суду Харківської області: Кочнєв О. В.