справа №619/604/18
провадження №2/619/585/18
21 лютого 2018 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Болибок Є.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, про визнання права власності, -
встановив
19 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в якому просив визнати за ним право власності на самовільно збудований житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Черкаська Лозова вул. Садова №35.
Позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Згідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позовна заява не містить ідентифікаційний код третіх осіб у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.9 своєї постанови №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз'яснив судам, що При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із відповідними наслідками.
Позивачем до позовної заяви додано лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області №1020-315 від 16.01.2018 щодо надання роз'яснень положень законодавства, стосовно реєстрації права власності на самочинне будівництво.
При цьому у позовній заяві не зазначені обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин.
Згідно п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява не містить зазначеного вище підтвердження.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст.185 ч.2, 258-260, 353 ЦПК України, суддя -
постановив
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, про визнання права власності залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню окремо від рішення судуне підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Є. А. Болибок