справа №619/2303/15-к
провадження №1-кп/619/65/18
21 лютого 2018 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого суддіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
обвинуваченого захисникаОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015220670000005 від 28.01.2015 року у відношенні обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України.
21 квітня 2017 року до Дергачівського районного суду Харківської області з апеляційного суду Харківської області після скасування ухвалою від 04 квітня 2017 року вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 14 червня 2016 року надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_4 за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015220670000005 від 28.01.2015 року.
У судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження стосовно нього, так як зібрані органами досудового розслідування докази є неналежними і недопустими. Проведені негласні слідчі (розшукові) дії стосовно обвинуваченого з залученням сторонньої особи ОСОБА_6 здійснені з грубим порушенням норм КПК України. Обвинувачений вважає, що з цих підстав справа повинна бути закрита.
Захисник ОСОБА_5 підтримала клопотання обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, так як вважає його передчасно заявленим.
Суд, вислухавши думку учасників справи, призодить до наступного.
У відповідності до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Поняття належності та допустимості доказів визначене ст.ст. 85, 86 КПК України. Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини передбачена ст. 87 КПК України. Визнання доказів недопустимими передбачене ст. 89 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, суд враховує саме показання, надані виключно в судовому засіданні.
Суд не вбачає підстав для закриття справи за обвинуваченням ОСОБА_4 , так як судом в повному обсязі не досліджені докази у справі, не допитані свідки, тому підстав вважати докази неналежними та недопустимими на даному етапі не має.
Підстав для закриття провадження у справі передбачених ст. 284 КПК України на стадії дослідження доказів не вбачається.
Закриття провадження у справі з підставі передбачених п.4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України можливе на стадії підготовчого засідання. П. 3 ст. 1 ст. 284 КПК України, коли не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи і вичерпані можливості їх отримати, є підставою для закриття справи.
На підставі ст. 340 КПК України, на яку посилається у клопотанні обвинувачений, передбачає відмову від підтримання державного обвинувачення, яку вправі здійснити лише прокурор.
Керуючись ст.ст. 284, 372, 392 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 307 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає на підставі ст. 392 КПК України. Заперечення проти ухвали можуть бути використані при оскарженні прийнятого остаточно у справі рішення.
Суддя ОСОБА_1