Справа № 611/130/18
Провадження № 2-а/611/5/18
16 лютого 2018 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Андросова О.М.,
секретаря - Сторчай С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщення Барвінківського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.01.2018 року,
05 лютого 2018 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.01.2018 року № 02 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1651 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1360 грн., посилаючись на те, що її безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, так як вказаного в постанові правопорушення вона не вчиняла.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 19 січня 2018 року заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_2 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 02, згідно якої її, ОСОБА_1, виконуючу обов'язки директора філії ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» «Барвінківське ПКГ» притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1360,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 1651 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 р. № 02 та оскаржуваної постанови, суттю нібито допущеного порушення є «несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за період з 21.07.2017 по 19.12.2017 на суму боргу 158329,00 грн.». При цьому дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 1651 КУпАП.
Разом з тим ч. 1 ст. 1651 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 510 грн. до 680 грн.
Проте, згідно оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення від 19.01.2018 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360,00 грн., що не узгоджується з санкцією ч. 1 ст. 1651 КУпАП.
Крім того, диспозицією ст. 1651 КУпАП не передбачено таке правопорушення, як несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Виходячи з цього, факт несплати або несвоєчасної сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування треба визначати окремо за кожний календарний місяць (базовий звітний період), тобто в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення необхідно зазначати: за який саме календарний місяць має місце несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, граничний строк сплати та дату фактичної сплати єдиного внеску.
Але в оскаржуваній постанові та в протоколі від 04.01.2018 р. вказується лише один період з 21.07.2017 р. по 19.12.2017 р.
Актом перевірки від 04.01.2018 року, складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки філії за період з 01.01.2015 р. - 19.12.2017 р., на який в протоколі про адміністративне правопорушення посилається ГУ ДФС Харківській області, в п. 3 розділу 4 (висновки, стор. 34) встановлено, що «суб'єктом господарювання, в порушення сплати, допущено несвоєчасне перерахування за період з 18.07.2017 по 17.12.2017, в зв'язку з чим нараховано штрафну санкцію у сумі 27536,93 грн.»
Таким чином, оскаржувана постанова від 19.01.2018 року № 02 винесена не на підставі акту перевірки та ніяк не узгоджується з висновками акту перевірки від 04.01.2018 р. № 56/20-40-14-17-19/3433364, зокрема в частині визначення періоду несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення від 19.01.2018 року не відповідає критеріям правомірності, а отже є неправомірною.
Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій підтримує свої позовні вимоги і прохає розглядати справу без її участі, що суд вважає за можливе, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач надіслав до суду заперечення, в якому позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, оскільки оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. При складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були допущені описки, а саме замість ч. 4 ст. 1651 КУпАП було вказано ч. 1 ст. 1651 КУпАП, насправді ж позивач була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 1651 КУпАП, що підтверджується наведеної в протоколі і в постанові фабулою правопорушення. Для ознайомлення з актом перевірки та складання адміністративного протоколу ОСОБА_1 не з'явилася, про що 04.01.2018 року посадовими особами ГУ ДФС було складено відповідний акт. Акт перевірки та адміністративний протокол були направлені засобами зв'язку та отримано 10.01.2018 року. У протоколі було зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 19.01.2018 року, але на розгляд справи ОСОБА_1 не з'явилася.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не сповістив, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутності свого представника від нього не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України у разі неприбуття відповідача , належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 9 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов такого.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У контексті з положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що одним із способів захисту порушених прав позивача по справі є визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.
Судовим розглядом встановлено, що 04 січня 2018 року головним державним ревізором - інспектором Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 02, в якому зазначено, що виконуюча обов'язки директора філії ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» «Барвінківське ПКГ» ОСОБА_1 вчинила правопорушення - несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за період з 21.07.2017 по 19.12.2017 на суму боргу 158329,00 грн. При цьому дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 1651 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом, передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюється КУпАП.
Згідно з положеннями КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).
За загальним правилом, фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 254, 256 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення протокол складається уповноваженою на те посадовою особою. У протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. (ч. 3, 4 ст. 256 КУпАП).
Частиною 2 ст. 254 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судовим розглядом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення від 04 січня 2018 року № 02, складений головним державним ревізором - інспектором Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_3 щодо позивача, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: у протоколі на зазначені пояснення ОСОБА_1 по справі; відсутній підпис останньої під відомостями про роз'яснення їй прав, передбачених ст. 268 КУпАП; при цьому у протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від його підписання та отримання, проте протокол не підписаний ОСОБА_1 та не містить її підпису про отримання другого примірника протоколу чи про відмову його отримати.
Суд не приймає посилання відповідача на ту обставину, що ОСОБА_1 не з'явилася для складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки відповідач не надав доказів запрошення ОСОБА_1 для складення щодо неї протоколу, та чинне законодавство не зобов'язує порушника у справах про адміністративні правопорушення з'являтись до відповідного органу для складення щодо нього протоколу. Оскільки ОСОБА_1 не була присутня при складенні щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, суд не приймає як доказ роз'яснення їй прав, передбачених ст. 268 КУпАП, складений працівниками відповідача акт від 01.01.2018 року № 02/20-40-13-02/34333364, оскільки в акті не зазначено, де і яким чином це було зроблено.
Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
При розгляді справи відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи суб'єктом владних повноважень. Ні протокол про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 року, ні оскаржувана постанова не містять даних про таке сповіщення позивача. Посилання ж відповідача та ту обставину, що акт перевірки та адміністративний протокол були направлені засобами зв'язку та отримано 10.01.2018 року, суд відхиляє, оскільки в поштове повідомлення направлялось не позивачу, а філії ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» «Барвінківське ПКГ», в поштовому повідомленні зазначено, що направленого акт, протокол, які саме, не вказано, поштове повідомлення отримувалось не позивачем, а іншою особою.
19 січня 2018 року заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_2 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 02, згідно якої ОСОБА_1, виконуючу обов'язки директора філії ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» «Барвінківське ПКГ» притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1360,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 1651 КУпАП. У зазначеній постанові фабула порушення, допущеного ОСОБА_1, наведена та ж, що і в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що в вину позивачу ставляться дії, передбачені диспозицією ч. 4 статті 1651 КУпАП, і на позивача накладено стягнення, передбачене санкцією ч. 4 статті 1651 КУпАП - штраф в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн. Але і в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 року № 02, і в оскаржуваній постанові дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 статті 1651 КУпАП, санкція якої передбачає покарання - штраф у розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 510 грн. до 680 грн.
З огляду на наведене вище зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд відхиляє посилання відповідача при поясненні наведеної обставини на описку, оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 статті 1651 КУпАП і в протоколі про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 року № 02, і в оскаржуваній постанові, тобто в різних документах, складених різними особами.
З аналізу змісту постанови, протоколу і акту перевірки, і виходячи з того, що відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи щодо нього, про отримання ним протоколу чи про ознайомлення позивача з протоколом та його змістом, слід дійти висновку, що дійсно не були забезпечені права особи на участь при діях, вчинюваних суб'єктом владних повноважень щодо цієї особи, при розгляді справи про адміністративне правопорушення не забезпечено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які передбачені КУпАП.
Таким чином, доказів на підтвердження дотримання відповідачем порядку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем в процесі розгляду справи не надано, зокрема в оскаржуваній постанові не зазначено жодних відомостей про виклик особи, що притягується до адміністративної відповідальності та розгляд справи в її присутності.
Недотримання вказаних вимог суб'єктом владних повноважень при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення призвело до порушення прав позивача при вирішенні питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, встановлено, що постанова винесена з процесуальними порушеннями, без дотримання процедури, коли фактично особі не забезпечено її процесуальні права.
Суд враховує, що відповідно до ст. 77 ч. 2 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення за статтею 1651 ч. 1 КУпАП, та накладення на нього штрафу в сумі 1360 грн. відповідач належних доказів суду не надав. Відповідачем не спростовано посилання позивача на обставини, викладені в позовній заяві.
Винісши оскаржувану постанову без повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, відповідач порушив права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, користуватися юридичною допомогою.
Згідно зі ст. 9 ч. 1 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна \умисна або необережна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управляння і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду жодних доказів в підтвердження правомірності винесеної ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 1651 ч. 1 КУпАП, тобто не довів вину останньої в скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1651 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за такої обставини, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, з огляду на вищевказане, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справив їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що одним із способів захисту порушених прав позивача по справі є визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Виходячи зі змісту позову, встановлених в судовому засіданні обставин справи та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії головного державного ревізора - інспектора Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_3 щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення від 04 січня 2018 року № 02 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 1651 ч. 1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 2, 7-9, 12, 139, 241-246, 257, 286 КАС України, ст.. 1651 ч. 1, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії головного державного ревізора - інспектора Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_3 щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення від 04 січня 2018 року № 02 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 1651 ч. 1 КУпАП.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 19 січня 2018 року № 02, винесену заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 1651 ч. 1 КУпАП та накладення на неї штрафу в сумі 1360 грн., визнати протиправною та скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Барвінківського районного суду О.М.Андросов