Справа № 569/13573/17
09 лютого 2018 року м.Рівне
Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,
при секретарі Абашиній О.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, суд -
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача визнав частково, в частині стягнення з нього аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно. Додатково пояснив суду, що він не має можливості сплачувати аліменти на утримання сина, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), оскільки у нього на утриманні перебувають його батьки, матір має хронічні хвороби, а також вагітна дружина. Крім того, він щомісячно сплачує кошти за оренду квартири.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково, в частині стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно, з підстав викладених у запереченнях проти позову.
Позивач ОСОБА_4 повідомлена належним чином про дату час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Заяв про розгляд справи без її участі до суду не надходило.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просить суд, змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада 2013 року, з твердої грошової суми 600,00 грн. щомісячно, до ? частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Додатково пояснила суду, що обставини, викладені відповідачем в запереченнях проти позову, зокрема про те, що у відповідача на утримання перебувають його батьки та вагітна дружина, не доводять його неспроможність сплачувати аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, оскільки, його батьки отримують пенсію, а вагітна дружина може працювати до певного терміну вагітності, на підтвердження того, що відповідач сплачує орендну плату за квартиру не надано жодної квитанції. Відповідач проживає в гуртожитку, та отримує щомісячний дохід в розмірі від 7227 грн. до 8200 грн., що підтверджується довідками про його доходи.
Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1І, відповідача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рівненського міського суду від 18 травня 2016 року було розірвано.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ГЮ №195927, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 12 вересня 2013 року.
Рішенням Рівненського міського суду від 11 листопада 2013 року по цивільній справі №569/18558/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн., щомісячно, починаючи з 14 жовтня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Як вказано в позовній заяві та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, витрати на утримання сина зросли. Значні кошти витрачаються на продукти харчування, одяг, взуття, у випадку захворювання на ліки. Розмір аліментів, який сплачує відповідач недостатній для належного утримання сина. При цьому, ОСОБА_2 офіційно працевлаштований в Державній службі охорони та отримує регулярний дохід. Протягом останнього року у нього збільшилася заробітна плата. Стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей на утриманні немає.
Як вбачається з довідки №147 від 20.10.2017 року виданої Управлінням поліції охорони в Рівненській області, сума отриманої ОСОБА_2 на посаді поліцейського-водія заробітної плати з квітня по вересень 2017 року становить 33460,83 грн.
Як вказано у запереченнях проти позову відповідача ОСОБА_2, він фінансово допомагає своїм батькам, які є пенсіонерами, що стверджується копіями пенсійних посвідчень на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7, його теперішня дружина ОСОБА_8 є вагітною, що стверджується копією довідки №396 виданої лікарем-гінекогогом Пологового будинку Рівненської міської ради №2 02.10.2017 року. Також відповідачем укладено договори оренди квартири від 17.01.2017 року та від 20.07.2017 року з ОСОБА_9, згідно умов яких ОСОБА_2 орендує квартиру №30 в м. Рівне по вул. Костромській, 7 з щомісячною орендною платою в розмірі 2000 грн.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.
Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Виходячи зі змісту вказаної норми закону умовою зменшення або збільшення розміру аліментів є зміна обставин.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
З огляду на ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка згідно Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою для застосування національними судами, зміст якої передбачає, що рішення суду повинне бути не тільки законним та обґрунтованим, але й справедливим.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Як встановлено в судовому засіданні, як підставу для зміни способу стягнення аліментів позивач вказує, те що відповідач працює офіційно і в нього збільшився розмір заробітної плати, сума стягуваних з відповідача аліментів на даний час є недостатньою для матеріального утримання сина та є меншою від 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому стягнення аліментів у частці від його заробітку (доходу) буде якнайкраще відповідати інтересам дитини.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
У спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Вищенаведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 05.02.2014 р. у справі за № 143цс13, котру на підставі ч.4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при вирішенні даного спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. У даній справі суд не присуджує аліменти на дитину, а змінює їх розмір та спосіб стягнення, тому аліменти у розмірі визначеному даним рішенням суду підлягають стягненню з дня набрання цим рішенням законної сили.
За вищевикладених обставин, враховуючи те, що відповідач, працює офіційно, надає фінансову допомогу своїм батькам та має на утриманні вагітну дружину, а також те, що належне утримання дитини являється обов'язком матері і батька, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, в частині зміни способу стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання їхнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада2013 року, з твердої грошової суми 600,00 грн., щомісячно, до 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В задоволенні іншої частині позовних вимог позивачу слід відмовити.
Згідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача слід стягнути 640,00 грн. судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 33000, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: 33000, м.Рівне вул. Орлова, 40 гурт.) про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, задоволити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада 2013 року, із твердої грошової суми 600,00 грн., щомісячно, до 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні інших позовних вимог позивача - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 640,00 гривень судового збору в дохід держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_10