Іменем України
20 лютого 2018 року
Київ
справа №2а-1622/12/2170
адміністративне провадження №К/9901/5466/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 2а-1622/12/2170
за позовом Приватного підприємства «НК-Гірник» до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, треті особи - Фермерське господарство «Бургунське», ОСОБА_1 про скасування розпоряджень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного підприємства «НК-Гірник» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.В.,
Приватне підприємство (далі - ПП) «НК-Гірник» у позовній заяві просило суд:
- скасувати розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Бериславська РДА) від 27 травня 2011 року № 435 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства, із земель резервного фонду Бургунської сільської ради в контурі НОМЕР_1»;
- скасувати розпорядження голови Бериславської РДА від 02 березня 2012 року № 250 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Бериславською РДА та громадянином ОСОБА_1, загальною площею 43,10 га, у тому числі пасовища 43,10 га, із земель резервного фонду Бургунської сільської ради, зареєстрованого від 30 листопада 2011 року за № 652060004000886»;
- скасувати розпорядження голови Бериславської РДА від 06 квітня 2012 року № 373 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки в межах розміру земельних часток для фермерського господарства».
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року позов ПП «НК-Гірник» задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Бериславської РДА Херсонської області від 27 травня 2011 року № 435 в частині земельної ділянки площею 30 га, наданої ПП «НК-Гірник» у користування для геологічного вивчення.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Бериславської РДА Херсонської області від 02 березня 2012 року № 250 в частині земельної ділянки площею 30 га, наданої ПП «НК-Гірник» у користування для геологічного вивчення.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Бериславської РДА Херсонської області від 06 квітня 2012 року № 373 в частині земельної ділянки площею 30 га, наданої ПП «НК-Гірник» у користування для геологічного вивчення.
В інший частині позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року апеляційну скаргу Фермерського господарства (далі - ФГ) «Бургунське» задоволено.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ПП «НК-Гірник» відмовлено у повному обсязі.
У касаційній скарзі ПП «НК-Гірник» заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Бериславської РДА із заявою про надання йому земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства.
В травні 2011 року вказану вище заяву ОСОБА_1 задоволено та 27 травня 2011 року головою Бериславської РДА прийнято розпорядження № 435 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 43,10 га в оренду для створення фермерського господарства, із земель резервного фонду Бургунської сільської ради в контурі НОМЕР_1», а 11 жовтня 2011 року своїм розпорядженням № 832 - затвердив вже розроблений проект землеустрою щодо відведення фермерському господарству цієї земельної ділянки.
На виконання вказаних вище розпоряджень, 30 листопада 2011 року між Бериславської РДА та ФГ «Бургунське» укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 43,10 га (у т.ч. пасовища 43,10 га) із земель резервного фонду Бургунської сільської ради, який був зареєстрований у районному відділі Держкомзему 30 листопада 2011 року за № 652060004000886.
Далі, розпорядженням голови Бериславської РДА від 02 березня 2012 року № 250, на підставі відповідної заяви голови ФГ «Бургунське» ОСОБА_1, до вищевказаного договору оренди від 30 листопада 2011 року внесено певні зміни.
Також встановлено, що головою Бериславської РДА на підставі заяв голови та інших членів ФГ про розпаювання наданої в оренду з/ділянки, 06 квітня 2012 року було винесено розпорядження № 373 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки в межах розміру земельних часток для фермерського господарства», а 18 липня 2012 року ще одне розпорядження № 737 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки в межах розміру земельних часток для фермерського господарства».
04 лютого 2013 року на підставі вказаних вище розпоряджень від 06 квітня 2012 року № 373 та від 18 липня 2012 року № 737, всі члени ФГ «Бургунське», а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали свідоцтва про право власності на розпайовані земельні ділянки та зареєстрували своє право власності в реєстраційній службі Бериславського РУЮ.
Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Однак у контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між його суб'єктами, такий висновок не можна визнати правильним.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав: фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».>
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, що діяла на час розгляду справи) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною першою статті 17 цього ж Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законами України.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Водночас, у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
За правилами абзацу першого частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
При цьому за змістом абзацу другого цієї ж процесуальної норми порушення правил юрисдикції адміністративних судів є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись статтями 344, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Приватного підприємства «НК-Гірник» задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року скасувати.
Провадження в адміністративній справі № 2а-1622/12/2170 за позовом Приватного підприємства «НК-Гірник» до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, треті особи - Фермерське господарство «Бургунське», ОСОБА_1 про скасування розпоряджень, закрити.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Судді Верховного Суду