Вирок від 20.02.2018 по справі 395/423/17

Справа № 395/423/17

Провадження № 1-кп/395/2/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/2/2018, що зареєстроване в ЄРДР 27.12.2016 року за № 12016120220000645 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Капітанівка, Новомиргородського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, що утриманців немає, працюючого інженером-механіком ТОВ «Новомиргородський цукор», зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2016 року, близько 09 години 00 хвилин ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки «БОГДАН ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В 211010» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить останньому та на момент дорожньо-транспортної пригоди згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи № 37 від 27.01.2017 року знаходився у технічно-справному та працездатному стані, на пасажирському сидінні якого перебував ОСОБА_5 , рухаючись по автодорозі сполученням Капітанівка- Новомиргород, за 24 км до м. Новомиргород Кіровоградської області, порушуючи правила дорожнього руху України, ігноруючи вимоги безпеки дорожнього руху, проявив власну необережність та недбалість, не вірно відреагував на зміну дорожньої ситуації, не вибрав безпечну швидкість руху, в залежності від дорожньої обстановки, вчасно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, не виконавши згідно висновку експерта № 70 від 20.02.2017 року умови п.п.2.3. «б» та 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно яким: п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням транспортного засобу через невірно вибрану швидкість та допустив виїзд на обочину та з'їзд автомобіля в кювет, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, у вигляді тупої травми поперекового відділу хребта, компресійного багато осколкового перелому тіла 2-го поперекового хребця 3 ст. з дорсальним зміщенням заднього відломка та компресією дуального, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12 від 04.02.2017 року відносяться до категорії середніх, що спричинили тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня.

Згідно висновку експерта № 70 від 20.02.2017 року в дорожній обстановці, яка слалась на момент пригоди з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди знаходились невідповідності дій водія автомобіля «БОГДАН ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В 211010», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 , вимогам п.п.2,3»б» та 12.1 ПДР України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю та показав, що 27 грудня 2016 року він своїм автомобілем їхав у м. Кіровоград. Коли він проїжджав повз зупинку в смт. Капітанівці то на на ній перебували люди, які мали намір їхати в сторону м. Новомиргорода. Оскільки на той час були погані погодні умови, сильна ожеледиця та холодно то він вирішив підвести даних людей до м. Новомиргорода. Він зупинився на зупинці за забрав їх до автомобіля, в тому числі потерпілого ОСОБА_5 , який сидів посередині на задньому сидінні автомобіля між двома пасажирами. Оскільки погодні умови були незадовільні сильна ожеледиця на дорозі то він їхав по автодорозі Капітанівка - Новомиргород з невеликою швидкістю. Приблизно за 20 км. до м. Новомиргорода на відрізку дороги із сильною ожеледицею автомобіль під його керуванням почало розвертати на дорозі та машину скинуло в кювет. Після вказаного всі пасажири вийшли з автомобіля та вийшли на дорогу, крім потерпілого ОСОБА_5 , який по салону автомобіля ще шукав свою сумку. Після того як він її знайшов інші пасажири допомогли вийти йому на дорогу. В цей момент по автодорозі в сторону смт. Капітанівки їхав автомобіль швидкої медичної допомоги та зупинившись всі пасажири відмовилися від надання медичної допомоги, оскільки не отримали тілесних ушкоджень. В подальшому потерпілий ОСОБА_5 на попутньому транспорті поїхав до м. Новомиргород в лікарню куди він їхав з смт. Капітанівки. Про наявність у потерпілого ОСОБА_5 тілесних ушкоджень він дізнався через 40 хвилин після ДТП від працівників поліції.

Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_5 показав, що 27.12.2016 року стояв на зупинці в смт. Капітанівка та мав намір їхати до м. Новомиргорода в лікарню, оскільки хворів. До запинки під'їхав автомобіль під керуванням обвинуваченого та підібрав пасажирів у тому числі сів і він на заднє сидіння посередині між двома пасажирами. Під час руху автомобіля останнім на дорозі почало носити на відрізку дороги з ожеледицею та автомобіль викинуло в кювет. Удар був великої сили, оскільки пакет з його рук вилетів з автомобіля. Після ДТП всі пасажири вийшли з автомобіля та допомогли йому вийти на дорогу. До автомобіля швидкої допомоги він не сідав, оскільки йому було важко перебувати у сидячому стані та в подальшому на іншому автомобілі, опустивши крісло в лежачому положенні його доставили до лікарні де він розпочав лікування.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що потерпілий ОСОБА_5 являється її батьком. 27.12.2016 року батько їхав до м. Новомиргорода в лікарню. В подальшому він їй зателефонував, що перебуває у лікарні з переломом, оскільки по дорозі до м. Новомиргороді попав у ДТП. Після чого він тривалий час лікувався та лікується до даного часу.

Крім вищевказаного вина ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме:

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.12.2016 року від ОСОБА_5 про те, що в результаті ДТП під керуванням ОСОБА_8 він отримав тілесні ушкодження;

виписним епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 6064 травматологічного відділення ОСОБА_5 відповідно до якого останньому поставлений діагноз: закрита важка хребтово-мозкова травма на поперековому рівні. Багатоуламковий перелом L ІІ ІІІ ст. з компресією спинного мозку з помірно вираженим нижнім парапарезом;

мультизрізовою комп'ютерною томографією від 29.12.2016 року ОСОБА_5 ;

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.12.2016 року з фото додатками та схемою ДТП;

протоколом огляду місця події від 17.01.2017 року під час якого було вилучено історію хвороби ОСОБА_5 ;

висновком експерта № 12 відповідно до якого у ОСОБА_5 , згідно наданих медичних документів, мались слідуючі тілесні ушкодження: тупа травма поперекового відділу хребта, компресійний багатоосколковий перелом тіла 2-го поперекового хребця 3 ст. з дорсальним зміщенням заднього відломка та компресією дуального мішка. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути в результаті осьового навантаження на хребет, можуть відповідати строку, вказаному в постанові і відносяться до категорії середніх, що спричинили тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня. Не виключається можливість виникнення вказаних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди. Не могли виникнути при падінні з висоти власного зросту. В наданій медичній документації не описані будь-які тілесні ушкодження ззовні на тілі ОСОБА_5 ;

висновком експерта № 37 від 27.01.2017 року відповідно до якого на момент експертного огляду та на момент ДТП, з технічної точки зору рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля «Богдан 211010», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилися в працездатному стані;

висновком експерта № 70 від 20.02.2017 року у відповідності до якого водій автомобіля «Богдан легковий седан-В 211010», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , в даній дорожній ситуації повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 2.3 «б» та 12.1. Правил дорожнього руху України. В даній ситуації дії водія автомобіля автомобіля марки «Богдан легковий седан-В 211010», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , не відповідали вимогам п.п. 2.3 «б» та 12.1. Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «Богдан легковий седан-В 211010», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , виконуючи вимоги п.п. 2.3. «б» та 12.1. ПДР України, мав у своєму розпорядженні технічну можливість уникнути створення умов, що привели до настання даної дорожньо-транспорної пригоди. В дорожній обстановці, яка склалась на момент пригоди, та при обставинах, які викладені у «Постанові», з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП знаходились невідповідності дій водія автомобіля «Богдан легковий седан-В 211010», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , вимогам п.п. 2.3. «б» та 12.1. ПДР України;

висновком експерта № 47 від 23.03.2017 року відповідно до якого у ОСОБА_5 , згідно наданих медичних документів, мались слідуючі тілесні ушкодження: тупа травма поперекового відділу хребта, компресійний багатоосколковий перелом тіла 2-го поперекового хребця 3 ст. з дорсальним зміщенням заднього відломка та компресією дуального мішка. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути в результаті осьового навантаження на хребет, можуть відповідати строку, вказаному в постанові і відносяться до категорії середніх, що спричинили тривалий розлад здоров'я, більше 21 дня. У ОСОБА_5 на момент виписки його з лікувального закладу «Институт нейрохирургии имени Академика А.П. Ромоданова НАМН Украины» мала місце втрата загальної працездатності в розмірі 20%;

висновком експерта № 68 від 20.12.2017 року відповідно до якого у ОСОБА_5 , згідно медичної документації, мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми хребта, компресійно-уламкового перелому тіла другого поперекового хребця без чутливих та рухових розладів нижче рівня травми (згідно функціональної класифікації хворих з хребтово-спинальними травмами (FRANKEL E)). В теперішній час має місце стан після операції: встановлення системи транспедикулярної стабілізації на рівні 1-2-3 поперекових хребців, пункційно-лазерної дискектомії на рівні 1-2-3 поперекових хребців. Помірно виражений нижній пара парез без тазових порушень (FRANKEL D). Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 року № 6 п.п. 2.2.1а,в;2.2.2. Враховуючи наявність у хворого захворювання до травми (27.12.16 р.), остеохондрозу, спондилоартрозу і даний стан після травми, стійка втрата працездатності, згідно «Таблицы процента утраты общей трудоспособности в результате различных травм», «Инструкции о порядке и организации проведения врачебно-страховой экспертизы» от 08.01.1986 г. № 2 ст. 79 «в» - стійка втрата загальної працездатності може бути визначена 20 (двадцять) відсотків. Лікарські засоби, які призначались хворому ОСОБА_5 використовувались для лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП, за винятком: простанол, п'ять-нок, уролесан, барсучий жир, форма цитрон, які не призначались при травмі хребта. Встановлення системи транспедикулярної стабілізації на рівні першого, другого, третього поперекових хребців зумовлено травмою, яка мала місце.

Аналіз вищевикладеного безсумнівно переконує суд у тому, що обвинуваченим ОСОБА_8 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

По даному кримінальному провадженню потерпілий ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 та просив суд стягнути з обвинуваченого матеріальні збитки в сумі 46743,19 гривень, транспортні витрати в сумі 3362,50 гривень та завдану моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.

У відповідності до ухвали суду від 11 січня 2018 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Приватне Акціонерне Товариство «Страхова компанія» Арсенал страхування», оскільки між ОСОБА_8 та та ПРАТ «Страхова компанія» Арсенал страхування» на момент ДТП було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № АК2321459.

Потерпілий та представник потерпілого в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні позов визнали частково.

У відповідності до відзиву на позов співвідповідача ПРАТ «Страхова компанія» Арсенал страхування» останні позов визнали частково.

Заслухавши згадані показання, суд вважає за необхідне, задовольнити позов потерпілого частково зі слідуючих обставин.

Вирішуючи питання про позов у справі, суд враховує, що у відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У судовому засіданні беззаперечно встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_8 спричинена матеріальна шкода потерпілому ОСОБА_5 , яка пов'язана у витратах останнього на лікування спричиненого ДТП.

З урахуванням того, що на момент вчинення ДТП між обвинуваченим ОСОБА_8 та ПРАТ «Страхова компанія» Арсенал страхування» діяв договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № АК2321459 та у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає за необхідне у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, що пов'язана з вартістю витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 , стягнути з ПРАТ «Страхова компанія» Арсенал страхування» на користь ОСОБА_5 - 39589,47 гривень.

Разом з тим, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки його витрати підтвердженні письмовими доказами, крім чеків на медичні препарати, які у відповідності до висновку судово - медичної експертизи № 68 від 20.12.2017 року не призначаються при травмі хребта, безповоротної фінансової допомоги та витрат по договору добровільного медичного страхування та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 - 2000,61 гривень.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 (із змінами і доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі Постанова) оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У судовому засіданні безсумнівно встановлено, що внаслідок винних дій обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілому ОСОБА_5 спричинена моральна шкода, яка виразилася в тому, що потерпілий отримав психологічний стрес потрапивши в ДТП, пережив емоційний стрес, обурення та фізичної безпорадності, вимушений був адаптуватися до нових, дискомфортних умов існування та життєдіяльності. В продовж періоду лікування потерпілий почувалася як джерело клопоту та обмежень життя для близьких родичів, які допомагали в одужанні та витрачали власний час та сили на турботу.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат, стану здоров'я ОСОБА_5 , тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаного та ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає за необхідне стягнути з ПРАТ «Страхова компанія» Арсенал страхування» на користь ОСОБА_5 - 1949,47 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Крім того, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_8 та вважає за необхідне стягнути з останнього на користь ОСОБА_5 20000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Такий розмір відшкодування моральної шкоди відповідає фактичним обставинам справи та тяжкості заподіяних потерпілому травм.

Крім того, за даним кримінальним правопорушенням прокурором в інтересах РТМО «Новомиргородське» до ОСОБА_8 заявлено цивільний позов у відповідності до якого прокурор просить суд стягнути з обвинуваченого 806,37 гривень у рахунок відшкодування шкоди РТМО «Новомиргородське» на лікування потерпілого ОСОБА_5 .

Прокурор в судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити.

Потерпілий та його представник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову.

Заслухавши згадані показання, суд вважає за необхідне, задовольнити позов зі слідуючих обставин.

У судовому засіданні безспірно встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_8 РТМО «Новомиргородське» спричинена матеріальна шкода, пов'язана з перебуванням потерпілого ОСОБА_5 на лікуванні у вищевказаного лікувальному закладі у період з 27.12.2016 року по 30.12.2016 року у розмірі 806,37 гривень, яка підлягає беззаперечному стягненню в порядку ст. 1166 ЦК України з обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позов прокурора в інтересах РТМО «Новомиргородське» до ОСОБА_8 про стягнення вартості витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 в повному обсязі.

Обираючи ОСОБА_8 міру покарання, суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність скоєного, розмір завданих збитків, стан здоров'я обвинуваченого, умови його життя, те, що останнім було вчинено злочин невеликої тяжкості, а також особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи та виключно позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , суд не знаходить.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки, а так само конкретні обставини скоєння злочину, з урахуванням висновку органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливе без ізоляції його від суспільства і можливим на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання його звільнити з випробуванням та зобов'язати у відповідності до ст. 76 КК України періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації та повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи.

З урахуванням вищевказаних, безсумнівно встановлених в судовому засіданні обставин, того, що ОСОБА_8 вчинив не навмисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України являється злочином невеликої тяжкості з урахуванням пом'якшуючих вину обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_8 у межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України без позбавлення його права керування транспортними засобами.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого судові витрати у справі та вирішити долю речових доказів по справі у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами .

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, зобов'язавши його у відповідності до ст. 76 КК України періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації та повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи.

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_8 , ПРАТ «Страхова компанія» Арсенал страхування» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» ( МФО 305749, код ЄДРПОУ 33908322, адреса 03056, м. Київ, вул. Бощагівська, 154) на користь ОСОБА_5 - 39589,47 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1979,47 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, всього стягнути 41 568 (сорок одну тисячу п'ятсот шістдесят вісім) гривень, 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_5 - 2000,61 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, всього стягнути 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень 69 копійок.

Цивільний позов прокурора в інтересах Районного територіального медичного об'єднання «Новомиргородське» до ОСОБА_8 про стягнення вартості витрат на лікування потерпілого - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Районного територіального медичного об'єднання «Новомиргородське» (код ЄДРПОУ 37324478, р/р 35415001080058 Банк ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016) - 806 (вісімсот шість) гривень 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати у справі за проведення судових експертиз у розмірі 1231,44 гривень на користь держави.

Речові докази по справі, а саме:

-автомобіль марки «Богдан 211010» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває на зберіганні у ОСОБА_8 у відповідності до його розписки від 27.01.2017 року - передати власнику ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

копія