Справа № 288/1538/17
Провадження № 2/288/314/18
15 лютого 2018 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
за участю секретаря судового засідання - Нечипоренко М.І.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (далі - відповідач). Шлюб зареєстровано 04 липня 2017 року Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 172.
Від даного шлюбу дітей не мають.
Спільне життя позивача з відповідачем не склалося з самого початку і поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. На думку позивача відповідачка взагалі не мала наміру створювати сім'ю. На пропозицію позивача розірвати шлюб через органи ДРАЦСу, відповідачка відмовилася розривати шлюб за спільною заявою.
Позивач не має наміру відновлювати спільне проживання з відповідачем та подальше збереження шлюбу вважає недоцільним.
Позивач просить, шлюб між ним та ОСОБА_3 розірвати.
Представник позивача в судовому засідання позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі та просить прізвище після реєстрації розірвання шлюбу залишити їй «Скрипченко».
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки сторони не підтримують подружні стосунки і не бажають миритися.
Судом встановлено, що 04 липня 2017 року Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 172, після одруження прізвище дружини змінилось на «Скрипченко», що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ОК № 223408.
ОСОБА_3 відмовилася подавати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, передбаченому частиною першою статті 106 СК України.
Як вбачається з довідки № 747 від 18.12.2017 року виданої Веприцькою сільською радою народних депутатів Фастівського району Київської області, ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 без реєстрації. Дана інформація підтверджується також актом обстеження житлового-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_2 від 19.12.2017 року Веприцької сільської ради Фастівського району Київської області, в якому також зазначено, що дружина ОСОБА_3 з дня шлюбу жодного дня по місцю проживання чоловіка - ОСОБА_2 не проживала, по господарству не допомагала. Він проживає з матір'ю.
Відповідно до частини другої статі 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя /стаття 110 СК України/. Оскільки Позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною другою статті 114 СК України встановлено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною третьою статті 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Зазначені обставини у їх системному зв'язку свідчать, що є всі підстави для розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України; статтями 24, 104, 105, 110, 112 - 115 СК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 04 липня 2017 року Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 172, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище дружини залишити «Скрипченко».
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 понесені ним судові витрати в розмірі 640 гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_5