Справа215/838/17
1-кп/215/57/18
21 лютого 2018 року Тернівський районий суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
Учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №1 в м.Кривому Розі кримінальне провадження №12017040760000146 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Покровське, Покровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, в шлюбі не перебуваючого, не працюючого проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого
- 21.10.2010 Покровським районним судом Дніпропетровської області за ст. 186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки. 18.10.2013 Покровським районним судом Дніпрпоетровської області скасовано іспитовий строк та ОСОБА_4 направлено до місць позбавлення волі. 18.07.2014 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу на підставі ст.6 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 винесено ухвалу про скорочення строку покарання, що становлять 2 роки 4 місяці 9 днів. 29.08.2016 р. звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, звільнений 29.08.2016 з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення проти власності.
Так, 19 січня 2017 року, приблизно о 13.30 годині, ОСОБА_4 прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де пройшов у під'їзд №2 вказаного будинку та піднявся до квартири АДРЕСА_3 , в якій мешкала потерпіла ОСОБА_5 .
Знаходячись біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 , зрозумівши, що за вказаною адресою нікого не має, оскільки двері ніхто не відчинив, у ОСОБА_4 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з вищевказаної квартири.
Після чого, ОСОБА_4 , діючи повторно, реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, за допомогою фізичної сили відчинив вхідні двері квартири АДРЕСА_4 , та проник до приміщення вказаної квартири.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 , пройшов до спальної кімнати квартири АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав системний блок та мишку до комп'ютеру, які знаходились з лівої сторони від входу, біля вікна, загальна вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №598 від 22.02.2017 становить 1796,67 гривень,
Після чого, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1796,67 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у скоєному злочині розкаявся, винуватим себе визнав, пояснив що дійсно викрав з квартири яку винаймала ОСОБА_5 системний блок та мишку. Раніше вони спільно проживав з потерпілою, але на час крадіжки вони припинили проживання. Викрадене повернуто, шкода відшкодована.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася при належному повідомленні за місцем проживання.
Учасники судового процесу не заперечують визнати недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не має сумнівів у добровільності його позиції.
Судом роз'яснено обвинуваченому правила ст.349 ч.3-4 КПК України, про те, що в цьому разі вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
На підставі вищевикладеного, суд вважає обвинуваченого винуватим в кримінальному правопорушенні за ст.185 ч.3 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в житло.
Призначаючи покарання, суд враховує, що ОСОБА_4 в скоєному злочині розкаявся, викрадене майно повернуто потерпілій згідно розписки. З урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, вищезазначених обставин що пом'якшують відповідальність відповідно до ст.66 КК України; висновку органу пробації щодо можливості виправлення обвинуваченого за певних умов, суд вважає необхідним та достатнім призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі зі звільнення від покарання з іспитовим строком, відповідно до ст.ст.75, 76 КК України.
Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити покарання за ст.ст.185 ч.3 КК України - 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 ч.1 п.1-2, ч.2 п.2 КК України ОСОБА_4 від покарання звільнити з іспитовим строком на 2 роки, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації, періодично з'являтися для реєстрації в уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання, повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання.
Речові докази: системний блок переданий на зберігання, залишити в розпорядженні потерпілої ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку за виключенням підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися відповідно до положень ст.349 ч.3 КПК України.