"20" лютого 2018 р. Справа № 916/2925/17
За позовом: Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області
до відповідача: Дочірнього підприємства "Маккенлі"
про стягнення заборгованості в сумі 65 964,68 грн.
Суддя: Лепеха Г.А.
Секретар судового засідання Шпак І.А.
Представники сторін:
Від Дочірнього підприємства "Маккенлі" - ОСОБА_1, керівник;
від Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області - ОСОБА_2, за довіреністю;
у судовому засіданні присутня - ОСОБА_3В;
У судовому засіданні 06.02.2018р. оголошувалась перерва до 20.02.2018р. за правилами ст.216 ГПК України.
Суть спору: Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області (далі - Позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Маккенлі" (далі - Відповідачі) про стягнення заборгованості з останнього у сумі 65 964,68 грн. за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Фонтанка Комінтернівського району Одеської області №13/2015 від 07.10.2015р. з яких: 53 248,37 грн. - сума заборгованості та 12 716,31 грн. - пені.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2017р. порушено провадження у справі №916/2925/17.
Ухвалою суду від 19.12.2017р., з урахуванням набрання 15.12.2017 р. чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VII справу № 916/2925/17 прийнято до розгляду за правилами ГПК України в порядку загального позовного провадження.
09.01.2018р. представником відповідача надано до суду відзив, в якому він визнає позовні вимоги частково у сумі 53 248,37 грн.
23.01.2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, представник відповідача просив задовольнити позов в межах сум зазначених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:
07.10.2015 року між Фонтанською сільською радою Лиманського району Одеської області та Дочірнім підприємством «Маккенлі» (далі - ДП «Маккенлі» або Замовник) укладено договір №13/2015 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Фонтанка Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області, у відповідності до якого ДП «Маккенлі» зобов'язалось перерахувати на спеціальний рахунок цільового фоні у соціального розвитку Фонтанської сільської ради у строк до 30.03.2016 року в повному обсязі кошти у загальній сумі 106 496,74 грн. (сто шість тисяч чотириста дев'яносто шість гривень сімдесят чотири копійки) згідно затвердженого цим договором графіку оплати коштів.
Відповідно додатку від 07.10.2015р. до договору №13/2015 від 07.10.2015р. пунктом 1 передбачено що оплату за договором необхідно здійснити окремими частинами, у розмірі 53 248.37 грн. до 30.11.2015 року та 53 248,37 грн., до 30.03.2016 року.
На теперішній час відповідачем здійснено перерахування коштів відповідно до договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Фонтанка Комінтернівського району Одеської області №13/2015 від 07.10.2015р. у розмірі 53 248, 37 грн. що ж стосується іншої частини у розмірі 53 248, 37 грн., то до теперішнього часу вона не сплачена, що підвереджується письмовими зверненнями позивача (від 05.09.2016р. №02-24-1207, від 17.20.2016р. №02-24-1352 та від 14.09.2017р. №02-24-1077) та письмовою відповіддю відповідача.
Згідно п.4.2 договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Фонтанка Комінтернівського району Одеської області №13/2015 від 07.10.2015р. зазначено що замовник у випадку несвоєчасної сплати внеску, передбаченого розділом 1 цього Договору сплачує пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ від суми договору.
Так, згідно наданого позивачем розрахунку пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором № 13/2015 станом на 16.11.2017 року розмір пені складає 12 716,31 грн. яка виникла у період з 31.03.2016р. по 16.11.2017р.
Відповідно до відзиву наданого відповідачем він не визнає заборгованість щодо нарахованої суми пені у розмірі 12 916,31 грн., обґрунтовуючи це тим що ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2016р. по справі №916/1704/16 порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Маккенлі" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Враховуючи вищевикладене пеня яка була нарахована у період з 31.03.2016р. по 12.07.2016р. відповідно до розрахунків позивача складає 2 862,26 грн. Проте відповідно до зроблених судом розрахунків сума заборгованості щодо нарахування пені у період з 31.03.2016р. по 12.07.2016р. складає 2 868,83 грн., однак позивачем заявлено меншу суму, що є його правом.
Що ж стосується пені що нарахована у період з 13.07.2016р. по 16.11.2017р., суд вважає її не обґрунтованою та такою що не підтверджується вимогами чинного законодавства а отже такою що не підлягає задоволення. Відтак, вимоги позивача щодо стягнення пені слід задовольнити частково.
Поряд з цим 19.12.2017р. ДП "Маккенлі" подано до о канцелярії господарського суду Одеської області заяву (вх.№2-6755/17) про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаною з нею справи №916/1704/16 про визнання банкрутом Дочірнього підприємства "Маккенлі".
Відповідно до п.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч.5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що справа про банкрутство Дочірнього підприємства "Маккенлі" що розглядається у господарському суді Одеської області не перешкоджає розгляду даної справи по суті, і тому відмовляє у задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Маккенлі" про зупинення провадження у справі.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст.ст. 509, 525 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Згідно пункту 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши надані докази, перевіривши розрахунки сторін, суд доходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підтверджені матеріалами справи, не заперечуються відповідачем та підлягають задоволенню. Що ж стосується вимог в частині стягнення пені яка нарахована в зв'язку з простроченням сплати основного боргу, то після досліджень матеріалів справи, вислуховування пояснень представників сторін та здійснення розрахунків, дана заборгованість підлягає частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 193, 509, 525, 526, 527, 546, 549, 610, 629 Цивільного кодексу України ст.ст. 46, 73, 74, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Маккенлі" (65012, м. Одеса, вул. Новощепний ряд,2, офіс 315. Код ЄДРПОУ 319976757) на користь Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області (65571, Одеська обл., Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Степна 4. Код ЄДРПОУ 04379746) 53 248 (п'ятдесят три тисячі двісті сорок вісім) грн. 37 коп. - боргу, 2 862 (дві тисячі вісімсот шістдесят дві) грн., 26 коп. - пені, 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. витрат зі сплати судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2018р.
Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.
Суддя Г.А. Лепеха