Справа № 296/8067/17
2/296/730/18
"20" лютого 2018 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді - Сингаївського О.П.,
за участю секретаря судового засідання Галіцької А.М.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В жовтні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житлом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.07.2006 року належить квартира АДРЕСА_1, в якій також зареєстрована ОСОБА_2, однак не проживає в ній з 2014 року. Зазначає, що факт реєстрації відповідача за вказаною адресою обмежує її право розпорядження належної їй квартири, в зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, судові повістки, направлені на його адресу, повернені відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 14.07.2006 року належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1
З акту перевірки проживання від 02.08.2017 р., вбачається, що комісією ОСББ «Космос-197» в складі паспортистів ОСОБА_3, ОСОБА_4 було проведено перевірку проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено, що ОСОБА_2 з 25.12.2014 року не проживає у вказаній квартирі.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Крім того, права власника житлового будинку, квартири визначені ст. ст.317, 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Конвенцією про захист прав та основоположних свобод, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною відсутність відповідача в спірному жилому приміщенні більше шести місяців без поважних причин, що згідно ст. 71 ЖК України є підставою для визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою 97 по вул. Довженка, 39 в м. Житомирі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. ст.ст.133, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що втратила право користування квартирою 97 по вул. Довженка, 39 в м. Житомирі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Cуддя О. П. Сингаївський