вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про зупинення провадження у справі
19.02.2018м. ДніпроСправа № 904/5971/17
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон" (49000, м. Дніпро, вул. Рогальова,28)
про стягнення 91 831 104 грн. 03 коп.
Головуючий суддя Загинайко Т.В.
Судді Євстигнеєва Н.М.
ОСОБА_1
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 10.03.2017р. №5220-К-О;
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. 12.12.2017р. №б/н.
Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Діксон" 162 030 076 грн. 50 коп. - заборгованості, що виникла відповідно до умов кредитного договору від 18.05.2006р. №2Д092Г станом на 11.04.2017р., що складає 10 233 489 грн. 32 коп. - заборгованості за кредитом, 3 230 278 грн. 24 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 859 018 грн. 70 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 139 990 619 грн. 93 коп. - винагорода за користування кредитом, згідно пункту 4.7 договору, 1 000 грн. 00 коп. - штрафу, фіксована частина та 7 715 670 грн. 31 коп. - штрафу відсоток від позову.
Позивач у заяві (вх.№35382/17 від 21.06.2017р.) про збільшення розміру позовних вимог (в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України) просить стягнути з відповідача 164 112 510 грн. 23 коп., що складає 10 233 489 грн. 32 коп. - заборгованості за кредитом, що був наданий відповідно до умов кредитного договору від 18.05.2006р. №2Д092Г, 3 230 278 грн. 24 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 859 018 грн. 70 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 141 973 890 грн. 15 коп. - винагороди, 1 000 грн. 00 коп. - штрафу, фіксованої частини та 7 814 833 грн. 82 коп. - штрафу, відсотку від суми позову.
Відповідач у відзиві (вх.№33457/17 від 13.06.2017р.) на позов просить в позові відмовити, посилаючись на те, що: - внутрішньобанківські операції оформлюються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банками; - операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, оформлюються меморіальними ордерами; - у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера, підпис уповноваженої особи; - первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити обов'язкові реквізити; - текст позовної заяви та доданий до позову розрахунок заборгованості не містить обґрунтованого розрахунку сум "винагороди за користування кредитом, згідно пункту 4.7 Кредитного договору".
Позивач у письмових поясненнях (вх.№35464/17 від 22.06.2017р.) на відзив зазначає про те, що: - виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту; - належним доказом надання банком кредитних коштів відповідачу, отримання і використання таких коштів, є виписки рахунків; - в останнє погашення за кредитом відбулось 03.08.2016р. у розмірі 670 778 грн. 52 коп. у зв'язку з чим поточне сальдо зменшилось до 10 233 489 грн. 32 коп.; - умови кредитного договору виконувались обома сторонами; - позивач здійснював кредитування відповідача, а відповідач спрямовував кредитні кошти на свої рахунки, чим зменшував дебетове сальдо (залишок) на рахунку; - сторони визначили, що відповідач зобов'язується сплатити позивачу винагороду за користування кредитом, розмір якої розраховується згідно формули, наведеної у пункті 4.7 Кредитного договору.
Позивач у заяві (вх.№37765/17 від 05.07.2017р.) про зменшення розміру позовних вимог (в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути з відповідача 162 321 634 грн. 16 коп., що складає 10 233 489 грн. 32 коп. - заборгованості за кредитом, що був наданий відповідно до умов кредитного договору від 18.05.2006р. №2Д092Г, 3 230 278 грн. 24 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 859 018 грн. 70 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 140 268 293 грн. 89 коп. - винагороди, 1 000 грн. 00 коп. - штрафу, фіксованої частини та 7 729 554 грн. 01 коп. - штрафу, відсотку від суми позову.
Також позивач у письмових поясненнях (вх.№39136/17 від 12.07.2017р.) зазначає, що поданими до суду розрахунками заборгованості, виписками по рахункам, платіжними дорученнями підтверджуються факти видачі кредитних коштів, здійснення часткового погашення заборгованості та нарахування складових сум заборгованості.
Відповідач у поясненні (вх.№54368/17 від 04.10.2017р.) щодо обґрунтованості позовних вимог (в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України) зазначає про те, що: - відповідач не надавав банку згоди на відкриття рахунків для зарахування коштів; - відповідач додаткових угод з позивачем не укладав для зарахування на рахунок №20834050200014 кредитних коштів; - доказів повідомлення відповідача позивачем про відкриття нового позичкового рахунку до позовної заяви не надано; - кредитні кошти були спрямовані на користь невідомої особи яка є користувачем вказаного рахунку; - майже всі кредитні кошти спрямовувались на невідомі рахунки за №№ 26008116289011, 39014811300102; - після надання позивачем первісного детального розрахунку суми винагороди користування кредитом, а також "Истории кредитного договора" відповідач отримає змогу скласти і надати власний контрозрахунок щодо спірної суми винагороди.
Позивач у письмових поясненнях (вх.№54930/17 від 09.10.2017р.) зазначає про те, що: - заборгованість за кредитом у розмірі 10 233 489 грн. 32 коп. нарахована за період з 30.05.2006р. по 11.04.2017р.; - заборгованість по процентам у розмірі 3 230 278 грн. 24 коп. нарахована за період з 26.12.2014р. по 11.04. 2017р.; - заборгованість за пенею у розмірі 859 018 грн. 70 коп. нарахована за період з 16.01.2017р. по 11.04.2017р.; - заборгованість за винагородою за користування кредитом у розмірі 140 268 293 грн. 89 коп. нарахована за період з 30.05.2006р. по 01.08.2016р.; - штраф у розмірі 1 000 грн. 00 коп. та 7 729 554 грн. 01 коп. нараховані за формулою згідно пункту 5.8 Кредитного договору від 18.05.2006р. №2Д092Г; - перерахування кредитних коштів здійснювалось на поточний рахунок відповідача №26008116289011 згідно умов кредитного договору від 18.05.2006р. №2Д092Г на підставі розрахункових документів відповідача; - рахунок №39001811310901 є технічним рахунком, призначеним для обліку операцій між підрозділами одного банку.
Також позивач у письмових поясненнях (вх.№63024/17 від 21.11.2017р.) повідомляє про те, що: - "n" - порядковий номер дня в історії кредитного договору, що відповідає даті 31.07.2016р., "i" - порядковий номер дня в історії кредитного договору (за період з дати списання коштів з позичкового рахунку по 31.07.2016р.); - у формулі дужка (n-i) в чисельнику і знаменнику дасть "1"; - за наявними в формулі даними "j" = "i", таким чином "Пі" = "Пj", що визначає нарахування відсотків за кожний день, починаючи з першого дня (день видачі кредитних коштів); - "П" - числове значення фіксованої процентної ставки згідно договору, звідси "Пі" = "Пj" - числове значення фіксованої процентної ставки на день в історії кредитного договору (на день розрахунку); - винагорода розраховується згідно визначеної пунктом 4.7 кредитного договору від 18.05.2006р. №2Д092Г формули розрахунку, яка в подальшому була спрощена згідно математичних правил.
Відповідач у клопотанні (вх.№69727/17 від 21.12.2017р.) просить призначити судову економічну експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
В обґрунтування необхідності проведення судової експертизи відповідач посилається на те, що: - розмір відсотків і розмір винагороди за користування кредитом підлягає повному перерахунку з урахуванням зменшення сум тіла кредиту, які мають бути зараховані позивачем на власний внутрішній рахунок; - сам позивач не може визначитися з однозначністю застосування всіх елементів формул у п.4.7 кредитного договору від 18.05.2006 року № 2Д092Г; - відповідач з метою отримання розуміння всіх елементів розрахунку позивача звернувся до аудиторської фірми "Аудит-Менеджер", яка на замовлення відповідача надала звіт від 14.12.2017 р. № 2017-3-62 про фактичні результати перевірки розрахунку заборгованості з кредитним договором, відповідно до якого розмір заборгованості суттєво зменшено; - незалежним аудитором фактично були виявлені помилки щодо правильності визначення позивачем реальної суми заборгованості по кредитному договору.
Позивач у заяві (вх.№69760/17 від 21.12.2017р.) про зменшення розміру позовних вимог (в порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України) просить стягнути з відповідача 91 079 064 грн. 12 коп., що складає 10 233 489 грн. 32 коп. - заборгованості за кредитом, що був наданий відповідно до умов кредитного договору від 18.05.2006р. №2Д092Г, 3 230 278 грн. 24 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 859 018 грн. 70 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 72 418 227 грн. 19 коп. - винагороди, 1 000 грн. 00 коп. - штрафу, фіксованої частини та 4 337 050 грн. 67 коп. - штрафу, відсотку від суми позову.
Відповідач у відзиві (вх.№853/18 від 09.01.2018р.) на заяву про зменшення розміру позовних вимог просить в позові відмовити, посилаючись на те, що: - розрахунок суми винагороди за користування кредитом складено позивачем невірно - всупереч умовам договору від 25.07.2016р. про внесення змін до кредитного договору № 2Д092Г від 18.05.2006 року; - позивачем застосовано неправильний курс НБУ в розрахунку суми винагороди; - позивач не надав обґрунтування належними доказами яким чином, у відповідності до умов кредитного договору, визначаються та розраховуються значення елементів формули "n" та " і " у пункті 4.7 кредитного договору № 2Д092Г від 18.05.2006 року; - позивачем не надано письмовий доказ "Історію кредитного договору № 2Д092Г від 18.05.2006 року".
Позивач у відповіді (вх.№1563/18 від 15.01.2018р.) на відзив на заяву про зменшення розміру позовних вимог зазначає, що: - відповідач не надав доказів, що містять дані про обставини, що мають значення для справи, а саме - значення курсу НБУ; - позивач надавав визначення елементів формули "n" та " і " з посиланням на належні докази, якими є кредитний договір № 2Д092Г від 18.05.2006 року та договори про внесення змін до нього; - наданий відповідачем самостійно здійсненний варіант розрахунку винагороди на суму 3 988 666 грн. 86 коп. не можна брати до уваги через те, що він не підписаний відповідачем.
Позивач у запереченні (вх.№1565/18 від 15.01.2018р.) проти клопотання про призначення судової експертизи просить у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи відмовити в повному обсязі, оскільки: - по зазначеним складовим заборгованості наявність помилок щодо правильності визначення позивачем заборгованості не підтверджена; - відсутні підстави для визначення заборгованості по тілу кредиту, по процентам, по штрафам (пені), розмір яких не залежить від розрахунку винагороди та визначення її складових, а нарахування штрафу (фіксована частина та процентна складова) перевіряється арифметичним шляхом та не потребує спеціальних знань та вмінь фахівця в даній галузі.
Позивач у заяві (вх.№1562/18 від 15.01.2018р.) про збільшення розміру позовних вимог (в порядку частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України) просить стягнути з відповідача 91 831 104 грн. 03 коп., що складає 10 233 489 грн. 32 коп. - заборгованості за кредитом, що був наданий відповідно до умов кредитного договору від 18.05.2006р. №2Д092Г, 3 230 278 грн. 24 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 859 018 грн. 70 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 73 134 455 грн. 67 коп. - винагороди за користування кредитом, 1 000 грн. 00 коп. - штрафу, фіксованої частини та 4 372 862 грн. 10 коп. - штрафу, відсотку від суми позову.
Відповідач у відзиві (вх.№4300/18 від 30.01.2018р.) на заяву про збільшення розміру позовних вимог від 21.12.2018 року просить призначити експертизу, посилаючись на те, що: - позивач кожен раз дає новий розрахунок саме після того, як відповідач знаходить помилку; - елемент формули "Кпог" визначено позивачем не у відповідності до офіційного курсу НБУ; - позивач не надав допустимих доказів в підтвердження правильності курсу НБУ на кожну дату розрахунку; - позивач використовує вираз "(n-і)" замість "п-і", що з огляду на математичне значення дужок категорично змінює суть розрахунку і кінцевий результат.
Позивач у відповіді (вх.№5450/18 від 06.02.2018р.) на відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог зазначає, що: - твердження відповідача про невизначеність НБУ офіційного курсу гривні до долара США є хибними, а наявність випадків, коли у певні дні (вихідні або святкові) були б відсутні відомості щодо курсу долара США до гривні є неможливими; - по зазначеним складовим заборгованості наявність помилок щодо правильності визначення позивачем заборгованості не підтверджена; - наведені відповідачем твердження щодо необхідності виключення дужок з виразу "(n-і)" суперечать умовам п.4.7 кредитного договору від 18.05.2006 року № 2Д092Г, в якому зазначена формула розрахунку винагороди містить вираз "(n-і)" саме у дужках.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідач посилається на невірне визначення позивачем розміру винагороди, розрахованої відповідно до формули, зазначеної у п. 4.7 кредитного договору від 18.05.2006 року № 2Д092Г з урахуванням змін.
В обґрунтування своїх заперечень відповідачем надано "Звіт про фактичні результати перевірки розрахунку заборгованості за договором № 2Д092Г від 18.08.2006 року, укладеного між Приватбанком та Клієнтом - Діксон ТОВ, станом на 11.04.2017 рік.", виконаний на замовлення відповідача ТОВ "Аудиторська фірма "Аудит-Менеджер" у грудні 2017 року, згідно з яким встановлено різницю між розрахунками стягуваної суми наданими позивачем та отриманими за результатами перевірки, здійсненної аудиторською фірмою.
Також відповідачем було залучено до матеріалів справи здійснені ним самостійно розрахунки винагороди, з яких один не був підписаний відповідачем на суму 398 866 грн. 66 коп. та підписаний на суму 4 495 444 грн.14 коп.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд" кожного, одним з аспектів якого є вирішення спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: - для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; - жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні судді. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява №616 79/00) від 01.06.2006р. зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Як вбачається матеріали справи містять документи, які підтверджують наявність значних розбіжностей в розрахунках заявленої до стягнення суми винагороди, здійсненними як позивачем, так і відповідачем, надані докази є взаємосуперечливими, при цьому, беззаперечною є складність розрахунків відповідно до умов кредитного договору, що у своїй сукупності свідчить про те, що з метою належного визначення суми винагороди виникає дійсна потреба у призначені відповідної судової економічної експертизи із залученням відповідних фахівців у даній сфері.
Згідно з пунктом 1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, (далі - Інструкція) та пунктом 3.1 III Розділу Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень однією з основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій, зокрема, є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів.
Відповідно до положень пункту 3.2 Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень на вирішення експертизи документів фінансово-кредитних операцій можуть бути поставлені питання, зокрема, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором? Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором вимогам Положення про кредитування банку?
Беручи до уваги вищенаведене господарський суд вважає, що для правильного вирішення спору між сторонами є необхідність у призначенні судової експертизи з метою встановлення фактичних даних, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Отже, з метою об'єктивного розгляду даного спору, в порядку статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи..
У зв'язку з призначенням у справі судової експертизи провадження у справі підлягає зупиненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України на час проведення експертизи.
Керуючись статтями 99, 100, пунктом 2 частини 1 статті 228, пунктом 6 частини 1 статті 229, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (47000, місто Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 361).
На розгляд експерту поставити наступне питання:
Яка сума винагороди за користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Діксон" кредитними коштами за період з 30.05.2006р. по 31.07.2016р. (пункт 4.7 Кредитного договору від 18.05.2006 року № 2Д092Г в редакції договору від 25.07.2016 року про внесення змін до кредитного договору від 18.05.2006 року № 2Д092Г (том 2, а.с.240)?
Зобов'язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діксон" здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження. Питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття рішення у справі відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Попередити особу (чи осіб), які безпосередньо проводитимуть судову експертизу про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Провадження у справі - зупинити.
Ухвала набирає законної сили - 19.02.2018р.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судді Н.М. Євстигнеєва
ОСОБА_1
Дата підписання ухвали,
оформленої відповідно до статті 233 ГПК України,
21.02.2018р.