ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
06 лютого 2018 року 15:47 № 826/8505/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної судової адміністрації України
простягнення коштів
за участю:
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Приступи О.М.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач або ОСОБА_1) з позовною заявою до Державної судової адміністрації України (далі також - відповідач або ДСА України), в якій просить суд стягнути з ДСА України на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 68 190,49 грн. за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».
Позовні вимоги мотивовано тим, що, на думку позивача, у червні 2017 року, поряд з виплатою недоотриманої суми заробітної плати за червень-грудень 2005 року в сумі 87570,28 грн., йому виплачена лише частина компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 236 406,40 грн., розрахована відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, отже з відповідача додатково підлягає стягненню самостійно розрахована позивачем невиплачена йому сума компенсації в розмірі 68 190,49 грн.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі, вважаючи необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем у повному обсязі виконані судові рішення, якими на користь позивача присуджені відповідні грошові кошти (недоотримана зарплата та компенсація).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 по справі № 22-а-13106/08/9104 за позовом, у тому числі ОСОБА_1 до ДСА України, Державного казначейства України, Мінфіну України про стягнення недоотриманої заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати, зобов'язано ДСА України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої заробітної плати за червень-грудень 2005 року та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків, розраховану відповідно до порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ № 159 від 21.02.2001.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.10.2015 по справі № 686/13200/15-а за заявою ОСОБА_1 до ДСА України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, визнано протиправними дії (бездіяльність) ДСА України щодо виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 в частині зобов'язання ДСА України нарахувати ОСОБА_1 суму недоотриманої заробітної плати за червень-грудень 2005 року та компенсацію витрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків, розраховану відповідно до порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ № 159 від 21.02.2001.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 по справі № 686/13200/15-а, зобов'язано ДСА України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми недоотриманої заробітної плати за червень-грудень 2005 року та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків, розраховану відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001, з врахуванням довідок місцевого військовою суду Житомирського гарнізону № 418 та № 419 від 18.04.2008 та аудиторського висновку №17 від 03.03.2015 ПП Аудиторська фірма «Паритет».
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 31.08.2016 по справі № 686/13200/15-а за заявою ДСА України про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, встановлено спосіб і порядок виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 по справі № 686/13200/15-а шляхом стягнення коштів на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», у порядку встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
Разом з тим, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 07.03.2017 по справі № 686/13200/15-а роз'яснено зазначену ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 31.08.2016 та зазначено, що до стягнення підлягає сума 323 тис. 976 грн. 68 коп., яка включає в себе недоотриману суму заробітної плати за червень-грудень 2005 року в розмірі 87 тис. 570,28 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 236 тис. 406,40 грн., розраховану відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 станом на січень 2015 року.
Зазначена ухвала набрала законної сили 22.03.2017, в частині визначеної до стягнення суми позивачем не оскаржувалась і не заперечувалась.
На виконання зазначених судових рішень ДСА України у встановленому порядку виплачені позивачу кошти в сумі 323 976, 68 грн., з яких: 87 570,28 грн. - недоотримана сума заробітної плати за червень-грудень 2005 року; 236 406,40 грн. - компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати станом на січень 2015 року, що позивачем не заперечується, а навпаки підтверджується.
В той же час, вважаючи, що сума компенсації має становити загалом 304 596,89 грн. замість виплаченої 236 406,40 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про стягнення з відповідача недоплаченої суми в розмірі 68 190,49 грн.
Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам і поясненням сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у відкритому судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з положеннями статей 1-4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналогічні положення продубльовано в пунктах 2-5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі також - Порядок), дія якого поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Згідно пункту 5 Порядку, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема, коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
Таким чином, за результатом системного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що нарахування відповідної компенсації проводиться один раз перед виплатою заборгованості по заробітній платі та виплачується в місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості по заробітній платі.
Враховуючи, що ДСА України у повному обсязі виплачена сума в розмірі 323 976, 68 грн., з яких: 87 570,28 грн. - недоотримана сума заробітної плати за червень-грудень 2005 року; 236 406,40 грн. - компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, визначена судовим рішенням, яке набрало законної сили, позивачем не оскаржувалось та не заперечувалось, у суду відсутні будь-які підстави для стягнення з відповідача інших сум компенсації, самостійно розрахованих позивачем на підставі даних, опублікованих в газеті «Податки та бухгалтерській облік» (червень 2017 року № 49 (2068)).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази та пояснення, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У свою чергу, відповідач належним чином виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 08.02.2018
Суддя П.О. Григорович