Справа № 211/1782/17-ц
Провадження №22-ц/774/333/К/18
21 лютого 2018 року м. Кривий Ріг
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі судді Зубакової В.П., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 04 травня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Лещенка Володимира Миколайовича пр. стягнення аліментів, -
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.
У квітні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів.
Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 04 травня 2017 року позов задоволено.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, яка ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2017 року була залишена без руху та надано особі, яка подає апеляційну скаргу строк для усунення її недоліків (а.с. 31).
Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Відповідно до ст.ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 09.10.2017 року неодноразово направлялася на адресу ОСОБА_1, яку остання зазначила в апеляційній скарзі (а.с. 23, 32, 33, 34), однак, поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 35-43).
Отже, ОСОБА_1, звернувшись до суду у вересні 2017 року (а.с. 23), із апеляційною скаргою на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 04 травня 2017 року, протягом тривалого часу не виявила належної зацікавленості у розгляді справи, що вказує на відсутність у неї зацікавленості у вирішенні спору по суті.
За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 04 травня 2017 року необхідно вважати неподаною та повернути її скаржнику.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
У X В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 04 травня 2017 року вважати неподаною та повернути її скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному поряду до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя: В.П.Зубакова