Ухвала від 23.01.2018 по справі 826/10260/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

23 січня 2018 року м. Київ№ 826/10260/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доДепартаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області

провизнання протиправною та скасування постанови

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач або ФОП ОСОБА_1) з позовною заявою про визнання протиправною та скасування винесеної 07.06.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі також - відповідач або Департамент) постанови № З-0706/5/10/10-38/0706/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Одночасно з позовною заявою, представником позивача подано клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, обґрунтовуючи його тим, що фактично спірна постанова була отримана позивачем 25.07.2017, після чого позивач помилково звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про її оскарження та лише після отримання ухвали зазначеного суду від 27.07.2017 про повернення позовної заяви звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Дослідивши та надавши оцінку вищезазначеному в сукупності з наявними у матеріалах справи письмовими доказами за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу положень частини першої та другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення щодо строків звернення до суду імплементовані законодавцем в нову редакцію Кодексу адміністративного судочинства України, яка набула чинності з 15.12.2017.

У спірних правовідносинах спеціальним законом, який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», статтею 5 якого закріплено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Таким чином, визначений спеціальним законом строк у 15 днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 25.05.2017 у присутності позивача проведено контрольний захід у вигляді перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої складено акт від 25.05.2017, протокол про правопорушення № 1-Л-З-2505/5 від 25.05.2017, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.05.2017, від підписання та отримання яких позивач відмовився, що підтверджується відповідними відмітками в зазначених документах, у зв'язку з чим такі документи 26.05.2017 були скеровані позивачу поштою (штрих-код поштового відправлення 0113325522916) та отримані ним 31.05.2017, отже позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зазначені в протоколі про правопорушення № 1-Л-З-2505/5 від 25.05.2017, проте за викликом так і не прибув. Зазначене свідчить про невідповідність дійсності тверджень позивача про неотримання вказаних документів.

Вищенаведене також дає суду підстави вважати, що позивач був обізнаний про дату вирішення питання щодо притягнення/не притягнення до відповідальності за виявлені в ході контрольного заходу правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У зв'язку з неприбуттям позивача у визначений час і місце для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, керуючись пунктом 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 735), відповідачем 07.06.2017 була прийнята спірна постанова № З-0706/5/10/10-38/0706/06/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка була надіслана позивачу поштою 14.06.2017 (штрих-код поштового відправлення 01133255399720) та отримана ним.

Виходячи з наведеного в сукупності вбачається, що фактично про спірну постанову відповідача, позивач міг дізнатися та дізнався ще у червні 2017 року.

Однак, навіть до Київського окружного адміністративного суду позивач звернувся лише у липні 2017 року (25.07.2017), тобто з порушенням 15-денного строку на оскарження.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що підставою пропущення ним строку звернення до суду стало отримання поштового відправлення, в якому містилась спірна постанова сторонньою особою, яка передала позивачу вказаний лист лише 25.07.2017, оскільки, по-перше, позивач був освідомлений про дату розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, отже мав очікувати результат такого розгляду; по-друге, пояснення ОСОБА_3, якого позивач називає сторонньою особою, яка отримувала відповідне листування сприймаються судом критично, оскільки є абстрактними.

Окрім того, суд звертає увагу на намагання позивача ввести суд в оману щодо часу отримання як спірної постанови, так і інших актів (акту перевірки, припису та протоколу), складених відповідачем за результатом контрольного заходу, стверджуючи, що всі зазначені документи були отримані лише 25.07.2017, що спростовується наведеними вище обставинами (зокрема, акт перевірки, припис та протокол були отримані позивачем 31.05.2017; спірна постанова скеровувалась позивачу окремо від вказаних документів).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач наводить суперечливі доводи та намагається маніпулювати правом звернення до суду, порушивши з власної вини скорочений строк звернення до суду, встановлений спеціальним законом.

За результатом системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів, які б надавали суду підстави визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами дій.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 29.01.2018

Суддя П.О. Григорович

Попередній документ
72331000
Наступний документ
72331002
Інформація про рішення:
№ рішення: 72331001
№ справи: 826/10260/17
Дата рішення: 23.01.2018
Дата публікації: 26.02.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)