ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 лютого 2018 року м. Київ № 826/10987/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 про відвід судді у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до проДержавної служби України з надзвичайних ситуацій визнання протиправними дій,визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій в якому просить:
- встановити відсутність повноважень у засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій визнавати документи поданні до заяви підписану ОСОБА_1 28 жовтня 2015 року, такими, які що не доводять спеціальну підготовку для виконання піротехнічних робіт та безпосередню участь ОСОБА_1 у піротехнічних роботах (розмінуванні);
- скасувати протокол №11 прийнятий засіданням комісії з питань розгляду матеріалів про визначення статусу учасника бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій 10 квітня 2017 року в частині, що стосується ОСОБА_1.
- зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій розглянути заяву ОСОБА_1 підписану 28 жовтня 2015 року, застосував лише нормативно-правові акти зазначені в резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/1961/16 прийняту 14 листопада 2016 року.
Ухвалою від 25.09.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
25.01.2018 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) Окружного адміністративного суду м. Києва від представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшло клопотання про виклик свідків.
В судовому засіданні 30.01.2018 Окружний адміністративний суд м. Києва, реалізуючи положення статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, зауважив представнику позивача щодо необхідності належного оформлення довіреності на представництво інтересів, з огляду на те, що систему судоустрою складають місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд. Жодних судів загальної юрисдикції та адміністративно-судових інстанцій України в Конституції України та Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 15.12.2017) не передбачено.
Судом було допущено до участі у справі представника - ОСОБА_2.
В процесі розгляду клопотання представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій про виклик свідків, суд дав можливість учасникам судового засідання надати свої міркування щодо вказаного клопотання та, на підставі положень ч.7 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, проголосив ухвалу про виклик в судове засідання в якості свідків осіб, про яких клопотав відповідач.
31.01.2018 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) Окружного адміністративного суду м. Києва від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Григоровича П.О., яка мотивована, на думку заявника, упередженим висловлюванням судді про невідповідність довіреності від 06.02.2016 року та порушенням рівності прав щодо висловлювання заперечення на клопотання про виклик свідків.
Щодо підстав, наведених ОСОБА_2 в обґрунтування заявленого відводу, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне вказати на наступне.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України в чинній редакції, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11.10.2006). Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
При цьому, частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що ним висловлюється незгода саме з процесуальними рішеннями судді, а саме: зауваженням суду щодо необхідності належного оформлення довіреності, а також порушення рівності прав щодо висловлення заперечення на клопотання про виклик свідків.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч.3 ст.45 КАС України).
Частиною 2 статті 167 КАС України також встановлено, що заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З огляду на все вищевикладене, враховуючи відсутність серед викладених у заяві ОСОБА_2 про відвід судді підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, а також те, що такий відвід містить саме незгоду представника позивача з процесуальними діями судді, що прямо заборонено процесуальним законодавством, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про відсутність необхідності призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні і про наявність підстав для залишення її без розгляду.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.3, 36, 37, 39 45, 166, 167, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 про відвід судді залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя П.О. Григорович