справа № 208/3903/17
№ провадження 1-кс/208/6/18
Іменем України
15 лютого 2018 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України в рамках кримінального провадження № 12017040160000401 від 16.02.2017 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
25.11.1999 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 107 КК України до покарання у вигляді виправних робіт на строк 2 місяці з утриманням 10 відсотків, вирок набрав законної сили 03.12.1999 року;
24.03.2003 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, 75 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, звільнений із залу суду, вирок набрав законної сили 30.05.2003 року;
17.11.2006 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 317, 76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, вирок набрав законної сили 03.12.2006 року;
31.10.2008 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, додаткові міри - конфіскація 1/2 майна, на підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбутий строк 3 роки, за вироком Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.12.2007 року до відбуття - 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 майна, зарахування з 22.02.2008 по 31.10.2008 року, вирок набрав законної сили 12.12.2008 року, звільнення 22.08.2014 року по відбуттю строку покарання, -
Слідчий звернувся до суду вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєні тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Прокурор підтримав клопотання слідчого та проси його задовольнити з підстав, наведених у його мотивувальній частині. Зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що не має наміру переховуватись від органів слідства та суду, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що повторно, 14 лютого 2017 року приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи біля будинку № 15 по проспекту Тараса Шевченка в місті Кам'янському побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , який стояв навпроти кафе-бару «Brezhneff Pub», розташованого в будинку № 15 по проспекту Тараса Шевченка в місті Кам'янському, та в руці тримав свій мобільний телефон «Lenovo TAB 2 A7-30 DC». ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_6 та рукою вихопив з руки останнього належний йому мобільний телефон «Lenovo TAB 2 A7-30 DC» IMEI: НОМЕР_1 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 939-17 від 28.02.2017 становить 2213 гривень 18 копійок. Після чого, тримаючи викрадений мобільний телефон в руках, побіг по проспекту Тараса Шевченка у напрямку проспекту Свободи в місті Кам'янському, та з поля зору ОСОБА_6 зник. Таким чином ОСОБА_5 отримав реальну можливість розпоряджатись викраденим майном.
За даним фактом СВ Кам'янського ВП 16.02.2017 р. відомості було внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 120170401600000401за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
25.10.2017 ОСОБА_5 повідомлено про підозру. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
08.11.2017р. у зв'язку із тим, що ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування, досудове розслідування було зупинено.
14.02.2018р. місцезнаходження підозрюваного встановлено та останнього затримано на підставі ухвали слідчого судді від 06.11.2017р. про дозвіл на затримання з метою приводу.
15.02.2018р. слідчий СВ Кам'янського ВП звернувся до суду з погодженим з прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показами потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , протоколами пред'явлення особи ОСОБА_5 для впізнання потерпілому ОСОБА_6 та свідку ОСОБА_9 , протоколом огляду предмету - мобільного телефона.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий у своєму клопотанні та прокурор у судовому засіданні, як на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, послались на те, що ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (так як підозрюваний ОСОБА_5 вже не вперше вчинив кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що останній не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, постійно порушує обов'язки,покладені на нього чинним законодавством, що вказує на те, що підозрюваний і в подальшому буде порушувати покладені на нього обов'язки, в тому числі і ті, щло покладені на нього нормами КПК України;
- вчинити інше кримінальне правопорушення (враховуючи те, що підозрюваний вже не вперше вчинює кримінальне правопорушення майнової спрямованості та відбув покарання за вчинення злочинів проти власності, не має постійного місця роботи та заробітку, що свідчить про стійку асоціальну поведінку обвинуваченого та надає можливість стверджувати про існування передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику).
Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний не має достатнього ступеню соціальних зв'язків, які б спростували ризик залишення меж міста з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
Стосовно незастосування застави при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити, оскільки, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. Частиною 4 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя при постанові ухвали про застосування запобіжного заходу має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо злочину, вчиненого із застосування насильства або погрозою його застосування; щодо особи, стосовно якої в цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
З матеріалів клопотання та кримінально провадження не вбачається жодних підстав для незастосування застави.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, встановленими під час судового засідання ризиками, розмір застави повинен складати сорок прожиткових мінімумів, що на дату розгляду клопотання становить 70 480,00 грн., що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ст.ст.176-179, 184, 186, 193. 194, 196 КПК України, суд
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.04.2018 року.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави - 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень.
У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на протязі п'яти днів, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком по 13.04.2018 року:
- з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1