ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" лютого 2018 р. справа № 809/1752/17
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 8 720,73 гривень, -
Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - позивач) 14.12.2017 звернулося в суд з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 8 720,73 гривень.
Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата якої здійснена позивачем у жовтні-грудні 2017 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України в загальній сумі 8 720,73 гривень.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом, за наслідками виконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, 26.12.2017, на підставі частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, винесено ухвалу про відкриття провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Судом, на виконання вимог статті 174 Кодексу адміністративного судочинства України, двічі здійснено надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення копію ухвали про відкриття провадження за адресою його місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (с. Жовчів, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77045). Однак, поштові відправлення 16.01.2018 та 25.01.2018 відділенням поштового зв'язку повернуто на адресу суду із відміткою "за зазначеною адресою немає" (а.с. 30-31, 35-36).
У відповідності до пункту 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За змістом частини 11 статті 126 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі положення частин 2, 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив імені ОСОБА_1 зареєстрований 22.03.2000 як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа (код ЄДРПОУ НОМЕР_1).
Відповідач взятий Галицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на облік як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Із наявних у матеріалах справи письмових доказів з'ясовано, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які у свій час відпрацювали (здобули) відповідний стаж роботи у Сільськогосподарському виробничому кооперативі імені ОСОБА_1 із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного пенсійного віку, призначено і виплачується позивачем пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 11, 12, 14).
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.
На час виникнення відносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
З приводу обов'язку відшкодування пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", необхідно відмітити.
Абзацами 1-4 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції Закону від 03.10.2017, встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється підприємствами та організаціями (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) шляхом внесення до Пенсійного фонду плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Законів зазначає, що пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення " (за списком №2), підлягають обов'язковому відшкодуванню, шляхом покриття витрат на їх виплату і доставку.
З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як вже встановлено судом вище колишнім працівникам відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які досягли відповідного віку та отримали право на пільгову пенсію за відпрацьований, у свій час, у відповідача стаж, призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У жовтні-грудні 2017 року позивачем за списком №2 понесено поточні витрати по виплаті такої пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у загальному розмірі 8 588,07 гривень, в тому числі за жовтень 2017 року - 2 774,25 гривень, за листопад 2017 року - 2 906,91 гривень та за грудень 2017 року - 2 906,91 гривень (а.с. 11, 12, 14).
Згідно розрахунку за листопад 2017 року і листа Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області №104/06 від 04.01.2018, слідує, що ОСОБА_3 підвищено розмір пенсії з 01.10.2017 на суму 132,66 гривень на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвищення пенсій" №2148-VІІІ від 03.10.2017, в результаті чого виникла заборгованість по доплаті за жовтень 2017 в розмірі 132,66 гривень, яка зазначена позивачем у графі 15 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2017 року (а.с. 11, 26).
Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.7. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний до 25-го числа щомісячно здійснити відшкодування таких витрат в розмірах, визначених позивачем. Підставою для відшкодування є відповідні розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачу.
Позивач у листопаді та грудні 2017 року сформував і надіслав відповідачу супровідними листами №6133/02 від 02.11.2017 та №6763/02 від 05.12.2017 відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонерах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за жовтень, листопад і грудень 2017 року, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 9, 13).
На підставі даних розрахунків у відповідача виник обов'язок відшкодувати позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, здійснених у жовтні-грудні 2017 року по пенсіонерах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в загальній сумі 8 720,73 гривень.
Однак, відповідачем за вказаний період, у передбачені Інструкцією строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З огляду на вказане, суд дійшов переконання про наявність у відповідача до набуття права на пенсію за віком колишніми працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обов'язку здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку зазначеній особі пенсії, призначеної на пільгових умовах.
Загальна сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка підлягає стягненню із Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені ОСОБА_1 становить 8 720,73 гривень.
Наявність такої заборгованості у Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені ОСОБА_1 перед Галицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунками таких витрат на її виплату і доставку за жовтень-грудень 2017 року та карткою особового рахунку щодо відповідача за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (11, 12, 14, 27-28).
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
З'ясовані вище судом обставини дають можливість дійти висновку про те, що несплата Сільськогосподарським виробничим кооперативом імені ОСОБА_1 заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в загальній сумі 8 720,73 гривень, вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, с. Жовчів, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77045) на користь Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40385724) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №2 за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 в сумі 8 720 (всім тисяч сімсот двадцять) гривень 73 (сімдесят три) копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Сільськогосподарський виробничий кооператив імені ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), с. Жовчів, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77045.
Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40385724), вул. Шевченка, 10, м. Галич, Івано-Франківська область, 77101.
Суддя /підпис/ ОСОБА_4