10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Зубчук І.В.
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
іменем України
"19" лютого 2018 р. Справа № 278/1429/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "10" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу , -
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства України, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 23 червня 2015 року внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на дату встановлення інвалідності, а саме 23 червня 2015 року. .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він проходив дійсну військову службу у збройних силах по 7 вересня 1998 року, під час якої виконував обов'язки військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 10 серпня 2015 року йому було встановлено другу групу інвалідності без терміново, внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, йому гарантовано право на отримання грошової допомоги.
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 10.10.2017 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 23 червня 2015 року внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 14.04.2017 року №39.
Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на дату встановлення інвалідності, а саме 23 червня 2015 року, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Не погоджуючись з постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову. Відповідач посилається на те, що позивачу було виплачено відшкодування шкоди за ушкодження здоров'я у розмірі 1480 грн. та 370 грн. НАСК "Оранта", тому він не має права на виплату одноразової допомоги.
16 лютого 2018 року на електронну адресу суду надійшло клоптання від представника Міністерства оборони України, в якому він просив витребувати у Житомирської обласної дирекції НАСК "Орнта" документи (заяви ОСОБА_1 та додатки), які були підставою для виплати йому 1480,00 грн. та 370,00 грн. 02.10.2000 року та 30.07.2004 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Розглянувши вказане клопотання, суд не вбачає перешкод, які б завадили витребувати вказані докази в суді першої інстанції. Відповідач, в свою чергу, не надав доказів неможливості подання зазначених у клопотанні документів до суду першої інстанції або перешкод звернення до суду першої інстанції із аналогічним клопотанням про витребування вказаних доказів.
Відтак, у задоволенні клопотання відповідача про витребування додаткових доказів слід відмовити.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №191 проходив дійсну військову службу у Збройних Силах України до 7 вересня 1998 року, під час якої виконував обов'язки військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі Чорнобильська АЕС) (а.с.15).
Свідоцтвом про хворобу ВЛК військової частини НОМЕР_2 від 2 червня 1998 року №139 підтверджується, що отримане ОСОБА_1 захворювання ТАК пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.16-17).
Згідно довідки Житомирської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 від 14 липня 1998 року №025151 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, з 13 липня 1998 року, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.19).
Відповідно до довідки Житомирської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 від 10 серпня 2015 року серія 12 ААА №206599 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, без терміново з 23 червня 2015 року, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.20).
12 серпня 2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення Управління праці та соціального захисту Корольовської районної ради м.Житомира позивачу встановлений статус інваліда війни другої групи без терміново (а.с.21).
22 грудня 2015 року позивач звернувся із заявою та копіями необхідних документів до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 через Житомирський об'єднаний міський військовий комісаріат про виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду другої групи з 23 червня 2015 року (а.с.23).
ІНФОРМАЦІЯ_3 заява позивача та додані до неї документи були направлені до Міністерства оборони України для вирішення питання щодо можливості призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги.
23 березня 2016 року позивачу було відмовлено у призначення та виплаті належної йому грошової допомоги як інваліду 2 групи.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України та зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
На підставі судового рішення ОСОБА_1 20 вересня 2016 року повторно звернувся через Житомирський об'єднаний міський військовий комісаріат про виплату йому одноразової грошової допомоги.
Протокольним рішенням засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14 квітня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги, оскільки на день його звільнення ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не передбачала виплату такої допомоги. Крім того, в рішенні зазначено, що зміна інвалідності відбулася понад дворічний термін, що згідно з ч. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 97, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо протиправності прийнятого відповідачем рішення, а тому задовольнив позов.
Надаючи оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Згідно ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІІ (далі - Закон України №2232-ХІІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-XII).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України №2011-ХІІ. Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.
Відповідно до ст.1 Закону України №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статей 1-2 Закону України №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Нормативними актами, якими врегульовано право на отримання одноразової грошової допомоги на момент встановлення позивачу другої групи інвалідності, є Закон України №2011-XII та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Згідно матеріалів справи, листом Міністерства оборони України від 11.05.2017 року № ВС 2496 повідомлено Житомирський об'єднаний міський військовий комісаріат, для інформування ОСОБА_1 , про рішення від 14 квітня 2017 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги за результатами розгляду його повторної заяви.
Як зазначалося вище, протокольним рішенням засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14 квітня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги, оскільки на день його звільнення ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не передбачала виплату такої допомоги. Крім того, в рішенні зазначено, що зміна інвалідності відбулася понад дворічний термін, що згідно з ч. 4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 97, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно ч.1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п. 4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, одноразова грошова допомога призначається, зокрема:
військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;
200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;
150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Частиною 2 пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно п.11 цього Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Пунктом 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402(далі - Положення) визначено, що за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Згідно п. 21.5 глави 21 розділу ІІ вказаного Положення, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов'язане з проходженням військової служби2 - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"( із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Таким чином, враховуючи наведені норми, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 23 червня 2015 року.
Водночас, згідно наведених норм права та правової позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 18.11.2014 року № 21-446а14 та від 21.04.2015 року № 21-135а15, особа набуває право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення їй інвалідності та не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.
Згідно п.п.12, 13 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Пунктом 8статті 16-3 Закону №2011-XII встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Водночас, ст.16-4 Закону встановлений вичерпний перелік підстав коли призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою за відомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту Корольовської районної ради м.Житомира від 13 серпня 2015 року №674 ОСОБА_1 , маючи право, як інвалід другої групи, на отримання грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, одноразову грошову допомогу або інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства, не отримував. (а.с.22).
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що поданих ОСОБА_1 документів достатньо для підтвердження його права на отримання одноразової грошової допомоги по ІІ групі інвалідності, яке виникло з моменту встановлення інвалідності, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Оскільки дії відповідача визнані судом протиправними, а відповідач повторно відмовив позивачу у задоволені його заяви, то суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав відповідача вчинити конкретні дії, які б гарантували захист законних прав і свобод позивача, оскільки це і є основним завданням адміністративного судочинства.
При цьому, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, які належать до його компетенції не є привласненням судом собі таких повноважень і функцій відповідача, оскільки, суд не вирішує в цьому разі питання про надання певного статусу, не призначає допомогу у певному розмірі, а лише зобов'язує державний орган вчинити дії у спосіб, на підставі та в межах повноважень, визначених законодавством.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Житомирського районного суду Житомирської області від "10" жовтня 2017 р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: Є.М. Мацький
В.Б. Шидловський
Повне судове рішення складено "19" лютого 2018 р.