10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.
Суддя-доповідач:Моніч Б.С.
іменем України
"19" лютого 2018 р. Справа № 806/2979/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Моніча Б.С.
суддів: Капустинського М.М.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою , -
У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в якому просив зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для сінокосіння орієнтовною площею 23.0 га на території Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) згідно клопотання від 05.05.2017 та стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області до державного бюджету судовий збір.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 р. позов задоволено.
Зобов'язано головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати ОСОБА_4 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для сінокосіння орієнтовною площею 23.0 га на території Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) згідно клопотання від 20.04.2017 (зареєстроване в Головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області 05.05.2017).
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує, що дозволи на виготовлення, погодження та затвердження проектів землеустрою земель сільськогосподарського призначення державної власності мають надаватись позивачу тільки за результатами проведення земельних торгів, що передбачено ст.135-137 Земельного кодексу України.
В судове засідання представник апелянта не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Зазначене клопотання колегія суддів визнає безпідставним, оскільки покликання на розгляд справи в іншому суді не може вважатися поважною причиною неявки у судове засідання на апеляційний розгляд цієї справи. До таких висновків суд приходить виходячи з того, що у іншій справі відповідач приймає участь як третя особа, а не як сторона. Дату розгляду цієї справи суд визначив раніше. На цю дату в апеляційному адміністративному суді призначено розгляд одразу чотирьох справ, де стороною є відповідач. Відтак він мав би надати перевагу явці у судове засідання для розгляду цих справ. Крім того, відповідач не був позбавлений можливості надіслати іншого представника для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням від 20 квітня 2017 року (зареєстроване в Головному управління Держгеокадастру в Житомирській області 05.05.2017) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 23.0 га з земель запасу, розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади на підставі ч. 4 ст. 122, ч. 3 ст. 134, ст. 123, ст. 34 Земельного кодексу України.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 30 травня 2017 року повідомило ОСОБА_4 в поданому пакеті документів відсутня будь-яка інформація стосовно бажаного строку оренди на вказану в клопотанні земельну ділянку.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі №806/1585/17 зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 від 20.04.2017 (зареєстроване в Головному управління Держгеокадастру в Житомирській області 05.05.2017) у відповідності до вимог Земельного кодексу України та з урахуванням обставин, встановлених у даній справі.
На виконання вищевказаної постанови суду Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом від 31.07.2017 №31-6-0.334-7714/2-17 повторно розглянуло клопотання ОСОБА_4 від 20.04.2017 (зареєстроване в Головному управління Держгеокадастру в Житомирській області 05.05.2017) і повідомило ОСОБА_4 про те, що слід звернутися з клопотанням про включення даної земельної ділянки до переліку таких, права на яку можуть бути продані на земельних торгах, відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 07.06.17 № 413 (а.с.11).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова у надані дозволу на розробку проекту землеустрою є незаконною, оскільки суперечить приписам ст. 118 Земельного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.
Згідно ст. 1 Закону України "Про особисте селянське господарство", особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Відносини, пов'язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного Кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до частини першої статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
У відповідності до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
За змістом частини першої статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.
Відповідно до ч.3 ст.134 Земельного кодексу України, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно зі ч.3 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
За приписами частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено абзацом першим частини третьої згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
На підставі ч. 7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Яке вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду в справі №806/1585/17 листом від 31.07.2017 №31-6-0.334-7714/2-17, позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв'язку з тим, що у відповідності до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними земельні ділянки сільськогосподарського призначення передаються в оренду лише за результатами земельних торгів.
В свою чергу, відповідачем не заперечується, що ОСОБА_4 до клопотання від 20.04.2017 (зареєстроване 05.05.2017) поданий вичерпний перелік документів, встановлений Земельним кодексом України.
Водночас, із матеріалів справи слідує, що за результатами повторного розгляду заяви позивача Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння, орієнтовною площею 23,0 га з земель запасу розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) розташованих за межами населених пунктів у зв'язку з тим, що постановою КМУ №413 від 07.06.2017 передбачено, що у разі надходження заявок на отримання земельних ділянок для сінокосіння, випасання худоби, городництва передача в оренду таких земельних ділянок здійснюється виключно за результатами земельних торгів.
Разом з цим колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що постанова КМУ №413 від 07.06.2017 "Про деякі питання удосконалення в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", на яку посилається Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, не є нормативно-правовим актом, що врегульовує порядок надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності у користування громадянам, а лише затверджує стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Будь-яких змін до порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено.
Отже, відповідач відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, посилаючись на Постанову КМУ №413 від 07.06.2017, діяв всупереч наданим Земельним кодексом України повноваженням.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" не встановлено заборону надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати інші ніж у переліку земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації.
Більше того, цією постановою лише затверджено Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. Затверджена Стратегія не встановлює нових норм права, а лише вказує на певні можливі напрямки удосконалення управління землями. Пунктом 3 названої Постанови зокрема доручено Міністерству аграрної політики та продовольства разом з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України у двомісячний строк проект постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Типового договору оренди землі; у шестимісячний строк проекти відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Стратегії, затвердженої цією постановою.
Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, що земельна ділянка, вказана в заяві ОСОБА_6 від 20.04.2017 (зареєстрована 05.05.2017), була включена на момент відмови у наданні дозволу до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що зазначене рішення винесене відповідачем всупереч норм Земельного кодексу України, тобто не на підставі закону України, а відтак є протиправним.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги задоволенню не підлягають, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" листопада 2017 р. без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Б.С. Моніч
судді: М.М. Капустинський
І.Г. Охрімчук
Судове рішення проголошене та складене "19" лютого 2018 р.