19 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/12491/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2017 року (суддя: Ганько І.І., ухвалена в м. Перечин о 16:43) у справі № 304/169/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Районне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Перечинської районної ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В лютому 2016р. ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Районне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Перечинської районної ради в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 24/1007 від 02 лютого 2016 року, а провадження у справі закрити.
Постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з даною постановою суду ОСОБА_1 оскаржила її подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою позов задоволити.
Як на доводи апеляційної скарги апелянт посилається на ту обставину, що протокол про адміністративне правопорушення в її присутності не складався, відтак ОСОБА_1 не мала змоги подати зауваження та пояснення до протоколу.
Відповідач- Державна архітектурно-будівельна інспекція України у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову суду законною та просить залишити її без змін.
Сторони повідомлялися судом про час та місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10 березня 2015 року за результатами позапланової перевірки, проведеної на перебудові господарського приміщення в м. Перечин по вул. Духновича, 27, головним державним інспектором контролю інспекційного відділу у місті Ужгороді Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_2 складено припис № 74-П/1007, яким встановлено порушення вимог п. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05 липня 2011 року, а саме проведення ОСОБА_1 будівельних робіт з відхиленням від будівельного паспорту, виданого головним районним архітектором Перечинського району 18 січня 2002 року (на місці дерев'яного сараю, поз. 5 на акті розбивки господарсько-побутових будівель в натурі, побудувано будівлю з стінових бетонних блоків), та зобов'язано позивача усунути виявлені порушення до 31 грудня 2015 року. Даний припис був отриманий позивачем 10 березня 2015 року, що підтверджується її підписом.
В подальшому 19 січня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_3 із залученням головного спеціаліста відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_2 на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №09/1007 від 12 січня 2016 року у присутності забудовника ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (назва та місцезнаходження об'єкта будівництва перебудова господарських приміщень в м. Перечин, вул. Духновича, 27), за результатами якої складено акт № 09/1007 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Крім цього складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому повідомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не виконала вимоги припису № 74-П/1007 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за що передбачена адміністративна відповідальність.
В подальшому 02 лютого 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 24/1007, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що державне регулювання у сфері містобудування, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про основи містобудування» компетенція центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю визначається відповідно до закону.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.
Відповідно до п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до п. 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Пунктом 17 Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до абзацу 3 пункту 14 Порядку встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до статті 188-42 КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративним правопорушенням є невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, яке тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки приписом встановлено факт проведення будівельних робіт з відхиленням від будівельного паспорту, виданого головним районним архітектором Перечинського району 18 січня 2002 року (на місці дерев'яного сараю, поз. 5 на акті розбивки господарсько-побутових будівель в натурі, побудувала будівлю з стінових бетонних блоків), та зобов'язано позивача усунути виявлені порушення до 31 грудня 2015 року, такі на момент проведення позапланової перевірки позивачем виконані не були, до адміністративної відповідальності її було притягнуто саме через невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП, порушення підстав проведення перевірки, порядку розгляду справи чи винесення оскаржуваної постанови не надано, тому відповідач правомірно виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, відтак в позові підставно відмовлено.
Посилання апелянта на те, що протокол складався без її участі та її не повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення не заслуговує на увагу, оскільки не підтверджене жодними доказами, а з матеріалів справи а саме з копії протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особа стосовно якої складено даний протокол в якому також вказано дату розгляду справи про адміністративне правопорушення від підпису відмовилась, про що зроблено відповідні записи.
Враховуючи наведене вище апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність даного позову.
ОСОБА_4 апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Перечинського районного суду Закарпатської області від 16 листопада 2017 року у справі №304/169/16-а без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_5
судді ОСОБА_4
ОСОБА_6