Справа № 825/1867/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Клопот С.Л.
15 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 11 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2017 року, ОСОБА_2 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області та просить:
- визнати протиправними дії Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо відмови у видачі їй довідки про доходи
- зобов'язати Чернігівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Чернігівській області видати ОСОБА_3 довідку про доходи для оформлення житлової субсидії.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачка звернулась до відповідача з заявою про видачу довідки про доходи для подачі до відділу субсидій, а відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, відмовив їй у видачі такої довідки.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що 01.09.2017 позивачка звернулась до відповідача з заявою, в якій просила і надалі вести облік щодо неї як платника будь - яких платежів за раніше встановленими формами обліку- виключно за її ім'ям, по батькові на підставі рішення суду від 30.12.2003.
05.09.2017 на адресу позивачки було направлено відповідь на її заяву, в якій було роз'яснено, що у зв'язку зі змінами до податкового законодавства порядок такого обліку є зміненим і раніше діючий порядок застосовуватись не може.
У повторній заяві від 26.10.2017 позивачка наполягала, щоб і надалі вівся облік щодо неї як платника будь - яких платежів за раніше встановленими формами обліку - виключно за її ім'ям, прізвищем, по батькові на підставі рішення суду від 30.12.2003.
В тій же заяві позивачка просила видати їй довідку про доходи для подачі до відділу субсидій.
На вказану заяву позивачці було направлено відповідь від 2.11.2017 вих. № 11684/г/25-22-08-01-40.
В якій позивачці було повторно роз'яснено, що у зв'язку зі змінами до податкового законодавства порядок такого обліку є зміненим і раніше діючий порядок застосовуватись не може.
Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно заяви, з якою позивач зверталась 01.09.2017 року, просила не порушувати її конституційне право на соціальний захист та дати можливість отримати житлову субсидію.
Згідно повторної заяви, з якою позивач зверталась 26.10.2017 року, наполягала на тому, щоб податкова інспекція не чинила їй перепон у питанні оформлення житлової субсидії.
З заявою про видачу довідки про доходи позивач не зверталась.
Чернігівською ОДПІ надано відповіді на заяви від 05.09.2017 року № 10411/г/25- 22-08-01-40, від 02.11.2017 року № 11684/г/25-22-08-01 -40.
Так, колегія суддів звертає увагу на те, що інформація, щодо надання чи не надання позивачці довідки про доходи для подачі до відділу субсидій, вказана відповідь не містить.
Отже, питання про надання позивачці довідки про доходи для подачі до відділу субсидій, відповідачем взагалі не вирішувалось.
І рішення про відмову у її видачі не приймалось.
З огляду на те, що рішення про надання позивачці довідки про доходи для подачі до відділу субсидій не приймалось взагалі, то відсутні і підстави для визнання протиправною такої відмови.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, щодо відмови в зазначеній вище частині позовних вимог.
Щодо правового регулювання зазначених правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.
Податковим кодексом України, прийнятим 02.12.2010 за № 2755-VІ, зокрема у п. 63.6 статті 63, що облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.
Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта.
У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відповідна відмітка про наявність у них права здійснювати будь - які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 70.1 статті 70 ПК України облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України визначено, що в з'язку з його прийняттям, втрачають чинність з 01.01.2011:
- Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994 року,
- Постанова ВРУ від 22.12.1994 року 321/94-ВР «Про введення в дію Закону України „про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів».
У Прикінцевих, перехідних положеннях відсутні зауваження про те, що дія окремих положень цих нормативно - правових актів після втрати ними чинності продовжується щодо певних осіб, в т. ч. осіб, які раніше, за своїми релігійними переконаннями відмовилися від реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Мається на увазі те, що після набрання чинності ПК України, на виконання вимог п. 63.6 ст. 63, п. 70.1 ст. 70 особи, які не бажають бути внесеними до Державного реєстру фізичних осіб, можуть бути внесені до окремого реєстру, без присвоєння РНОКПП.
Користуючись цим правом, в індивідуальному порядку, громадянин має право звернутись до органу ДФС за місцем обліку з відповідною заявою.
Дана позиція узгоджується з листом ДПА України від 29.07.2011 року № 20587/7/29-3017, доведеним Державним податковим адміністраціям в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (додається).
Щодо посилань позивача на ухвалу суду від 30.12.2003 року, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням суду від 30.12.2003 року задоволено вимоги, посилаючись на чинний тоді Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994 року зі змінами, внесеними в 1999 році.
Щодо порядку звернення з заявою про надання довідки про доходи для подачі до відділу субсидій, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок отримання відомостей з державного реєстру регламентований Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків». Порядок створений відповідно до відповідно до статей 41, 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України та підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 і березня 2013 року N 141. Порядок зареєстрований у міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743.
Відповідно до Розділу X Порядку отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків 1. Фізична особа, яка зареєстрована у Державному V реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Відомості з Державного реєстру - документ, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної, особи (уповноваженої нею особи) на отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.
Пошук у Державному реєстрі здійснюється за такою сукупністю відомостей: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності останнього), число, місяць та рік народження, місце народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від І прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).
Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за своїм місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, подає документ, що посвідчує особу, та заяву (додаток 13).
Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів/доходи (після пред'явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя (п. 4 Розділу X).
Контролюючий орган відмовляє у прийнятті заяви та/або наданні відомостей з Державного реєстру у разі відсутності у запитувача законних підстав на отримання запитуваної інформації або якщо в заяві не вказані обов'язкові реквізити, вона не підписана, не містить дати, подані документи не відповідають пункту 4 цього розділу чи не підтверджують права заявника щодо представництва фізичної особи для отримання відомостей про неї з Державного реєстру (п. 5 Розділу X).
У зверненні 01.09.2017 Позивач не зверталась з заявою взагалі, а 26.10.2017 у повторній заяві, разом з тими ж самими вимогами, що і у заяві від 01.09.2017, було зазначено вимогу щодо видачі довідки.
Заява від 26.10.2017 не містить паспортних даних, як те вимагає п.5 Розділу X Наказу 779, по - друге, заява не подана згідно встановленої форми, згідно п. 4 Розділу X Наказу.
Разом з тим, наказом № 779 встановлено Форму заяви про відмову від реєстраційного номері облікової картки платника податків, з якою позивач також не зверталась.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача видати позивачці довідку про доходи для подачі до відділу субсидій.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 20 лютого 2018 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
Н.М. Троян