"15" лютого 2018 р.Дніпросправа № П/811/2052/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Круговий О.О.
перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №П/811/2052/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
04 січня 2018 року відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України.
Відповідно п. 1 до ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідачем судовий збір не сплачено, подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з відсутнітю належного фінансування.
Суд апеляційної інстанції вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.
Відповідно до статті 8 Закону «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ця норма кореспондується з нормою частини першої статті 133 КАС України.
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Водночас, обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб'єкт владних поноважень, не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору. ( Вказана позиція неодноразово висловлювалась в Постановах Пленуму ВАСУ щодо практики застосування приписів ЗУ "Про судовий збір").
ВВідповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ( в редакції з 15 грудня 2017 року) визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 150 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ( в редакції станом на час подання адміністративного позову) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, за подання фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає складає 1600,00 грн.
Як вбачається з адміністративного позову, його вимогами є визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, що свідчить про подання позову немайнового характеру.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплатити заявнику апеляційної скарги складає 960грн. (1600грн. х 0.4 х 150 %)
Таким чином, відповідачу слід доплатити несплачену суму судового збору у розмірі 960грн за реквізитами:
Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274
Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ
Код банку отримувача (МФО): 805012
Рахунок отримувача: 31217206781004
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області , Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.
Також, апеляційна скарга подана із порушенням строку на її подання.
Так, відповідно до п. 13 Перехідних положень КАС України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (станом на час прийняття оскаржуваної постанови), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем отримано копію оскаржуваної постанови 20.12.2017 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.33), відтак десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду сплинув 02 січня 2018 року. Однак, з апеляційною скаргою у даній справі відповідач звернувся 04 січня 2018 року, тобто з пропуском процесуального строку, питання про поновлення строку звернення до суду з апеляційної скаргою відповідач не порушує.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, ( в редакції станом на час подання даної апеляційної скарги), апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: 1) надати суду оригінал документу про сплату судового збору, 2) надати суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції із зазначенням поважних підстав для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України суддя, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №П/811/2052/17 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У випадку неусунення інших недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.О. Круговий