ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
07 лютого 2018 року м. Київ № 826/6732/17
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., суддів Григоровича О.П., Смолія І.В., розглянувши заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Міністерства культури України, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася фізична осогба - підприємець ОСОБА_1 до Міністерства культури України, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
Крім того, через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян, подано заяву про забезпечення позову у справі, у якій позивач просить:
- заборонити управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ 41348526 здійснювати демонтаж рекламного засобу (рекламної вивіски на будинку), що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 та розташований за адресою: АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням в адміністративній справі №826/6732/17 законної сили.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач вказав на те, що до набрання рішенням суду законної сили у даній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до суттєвих збитків позивача, у вигляді упущеної вигоди від значного зменшення продажу товарів, оскільки демонтаж вивіски, на думку позивача, у свідомості покупців буде розглядатися як закриття магазину.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що доводи позивача, викладені в заяві, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними доказами.
Суд вважає, що під час розгляду клопотання суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування обставин, наведених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.
Отже, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя Є.В. Аблов
Судді П.О. Григорович
І.В. Смолій