20 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 504/3307/17
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Добров П.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Яковлєва О.В.,
судді - Танасогло Т.М.
при секретарі: П'ятіній В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову.
Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що в разі прийняття рішення про затвердження ДПТ в межах кварталу 31 села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області розпочнеться будівництво житлових багатоповерхових будинків на земельних ділянках, які призначені для дитячого садка.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведену ухвалу, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову ухвалу, якою клопотання задовольнити.
Приймаючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного клопотання та відсутності підстав для його задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
У відповідності до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом заходів щодо охорони прав та свобод позивача, направлених на створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
При цьому для задоволення судом, заявленого клопотання про забезпечення позову, заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання, та довести суду, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства.
У відповідності до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Частиною 2 ст. 37 Закону передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
З аналізу зазначених норм вбачається, що відповідні дозволи на виконання будівельних робіт видаються виключно центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду у передбаченому порядку.
Тобто здійснення будь - яких будівельних робіт можливо лише за наявності відповідного дозволу виданого органами державного архітектурно-будівельного контролю, а саме по собі прийняття рішення сільською радо про затвердження детального плану території не є підставою для початку такого будівництва.
Питання розробки та прийняття генеральних планів населених пунктів також врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Так ч. 5 ст. 17 зазначеного закону передбачає, що виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
Частина 10 ст. 17 цього ж закону вбачає, що генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
У відповідності до ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 4 ст. 7 даного закону якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
До матеріалів поданого клопотання додано документи, що підтверджують прийняття Крижанівською сільською радою план підготовки регуляторних актів рішенням від 06.02.2017р. №394-VІІ.
Разом з цим, жодних даних щодо невнесення відповідних змін до рішення Крижанівської сільської ради, яким затверджено план підготовки регуляторних актів на 2017 рік не надано, а тому суд не вбачає достатніх і переконливих доказів щодо твердження заявника в цій частині.
Беручі до уваги, що Крижанівська сільська рада як орган місцевого самоврядування уповноважена на розгляд та затвердження відповідного рішення, очевидної протиправності з боку Крижанівської сільської ради у прийнятті такого рішення суд також не вбачає.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить заявник, позовним вимогам.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника про те, що до кінця розгляду даної справи по суті (за 3-4 місяці) на певних земельних ділянках миттєво розпочнеться будівництво багатоповерхівок, так як процес відведення під будівництво земельних ділянок, складання проектів будівництва, їх затвердження, отримання дозвільних документів займає більший час ніж 3-4 місяці.
Отже, у відсутності забезпечення даного позову, не виникне будь-яких (неповоротних) обставин.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість даного клопотання та відсутність підстав для його задоволення.
Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Головуючий /ОСОБА_2/
Судді /ОСОБА_3 /
/ОСОБА_4/