15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11382/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.,
з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.,
розглянувши у судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі № 819/1395/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про скасування наказів,поновлення на роботі, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, Позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області (далі - ГУНП, Відповідач) в якому просить :
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 28.07.2017 № 2060 про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущені окремими працівниками поліції області, та покарання винних в частині притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - ОСОБА_2 № 580-VIII);
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 28.07.2017 № 180 о/с про звільнення Позивача зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону № 580-VIII;
- поновити Позивача на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції ОСОБА_1 відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУНП з 29.07.2017;
- стягнути з ГУНП на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив Позивач, який покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржені накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки, які викладенні у висновку службового розслідування та наказі ГУНП від 28.07.2017 № 2060 ґрунтуються лише на припущеннях про підозру у вчиненні Позивачем кримінальних правопорушень. Однак, такі підозри нічим не доведені в тому числі і в судовому порядку, а є лише особистою думкою представників сторони обвинувачення. Крім того, Відповідачем пропущені строки накладення дисциплінарного стягнення, а саме стягнення не передбачене чинними нормативно-правовими актами.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 з 12.08.2007 по 28.07.2017 проходив службу в органах внутрішніх справ та Національній поліції України на різних посадах.
25.07.2017 до ГУНП надійшло подання із Тернопільського управління департаменту внутрішньої безпеки НПУ, яким керівництво поліції області інформували про те, що прокуратурою Тернопільської області в рамках кримінального провадження від 25.05.2016 № 42016210000000045 повідомлено про підозру інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 204, частиною другою статті 199 КК України.
Наказом від 26.07.2017 № 2034 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактами, викладеними у зазначеному поданні Тернопільського управління департаменту внутрішньої безпеки НПУ.
За підсумками службового розслідування складено висновок від 28.07.2017, у якому встановлено, що на початку травня 2016 року капітан поліції ОСОБА_3, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 та старший лейтенант поліції ОСОБА_1, разом із іншими невстановленими особами, не маючи ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, всупереч ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995, у травні - на початку червня 2016 незаконно придбали у невстановленої слідством особи 3 скляні пляшки незаконно виготовлених алкогольних напоїв, об'ємом по 0,5 літри кожна, горловини яких обклеєні підробленими марками акцизного податку.
29.11.2016 на виконання ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Базан Л.Т. від 28.11.2016, слідчим в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області ОСОБА_5 проведено обшуки у рамках кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42016210000000045 від 25.05.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365, частиною першою статті 199, частиною першою статті 204 КК України, в нежилих приміщеннях Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, що знаходиться за адресою: м. Борщів, вулиця І.Франка, 10, з метою відшукання і вилучення незаконно виготовлених алкогольних напоїв, підроблених марок акцизного податку, сировини тощо.
В ході проведення розслідування встановлено, що службові особи ГУНП в Тернопільській області інспектор Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_4, інспектор Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та дільничний офіцер поліції сектору превенції патрульної поліції Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_3 організували збут громадянам незаконно виготовлених алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку на території Борщівського району Тернопільської області по ціні 25 - 35 грн. за одну пляшку об'ємом 0,5 л., про що свідчать зафіксовані в ході досудового розслідування факти збуту зазначеними особами незаконно виготовлених алкогольних напоїв.
За результатами службового розслідування відповідач видав наказ від 28.07.2017 № 2060, яким накладено на Позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої ст. 77 Закону № 580-VIII.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач здійснив порушення, яке негативно вплинуло на репутацію органів поліції, а також те, що образ працівника поліції, тобто Позивача, в громадському суспільстві піддався засудженню та обговоренню в засобах масової інформації, внаслідок чого репутація отримала неприємну характеристику, а тому відповідач правомірно видав оскаржені накази, згідно яких позивача звільнено зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої ст. 77 Закону № 580-VIII.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 18 цього ж Закону, визначено, що поліцейський зобов'язаний, в тому числі, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до 19 Закону № 580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої частини шостої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Водночас пунктом 9 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року № 901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (стаття 13 вказаного Закону).
Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватись заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Пунктами 8.1, 8.3 Інструкції встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Апеляційним судом встановлено, що на виконання п.п. 2.2.5, 2.6 Інструкції, з метою дослідження фактів та обставини вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, наявності чи відсутність дисциплінарного проступку, виданий наказ про призначення службового розслідування від 56.07.2017 № 2034.
Матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції, вина Позивача в грубому порушенні службової дисципліни - доведена повністю, що підтверджується висновком службового розслідування від 28.07.2017, копія якого міститься в матеріалах справи.
Наказом ГУНП від 28.07.2017 № 2060 на інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для притягнення дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Провина Позивача у вчиненні дисциплінарного проступку в даному випадку проявляється у прямому намірі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним даних дій.
Дане порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства, що призвело до підриву авторитету, формування негативної думки про поліцію та дискредитації звання працівника поліції.
Відповідно до аналізу положень ст.ст. 5, 14 Дисциплінарного статуту накладенню дисциплінарного стягнення має передувати доведення вини працівника у вчиненні дисциплінарного проступку.
Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної зі служби в поліції став встановлений факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, ст. 7 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, ст. 18 Закону № 580-VIII.
Так, зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 як працівник поліції, будучи зобов'язаним відповідно до ст. 18 Закону № 580-VIII неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини, інспектор Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_4, інспектор Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та дільничний офіцер поліції сектору превенції патрульної поліції Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_3 організували збут громадянам незаконно виготовлених алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку на території Борщівського району Тернопільської області по ціні 25 - 35 грн. за одну пляшку об'ємом 0,5 л., про що свідчать зафіксовані в ході досудового розслідування факти збуту зазначеними особами незаконно виготовлених алкогольних напоїв.
Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту таке дисциплінарне стягнення як звільнення з (органів внутрішніх справ) поліції, вважається виконаним після видання наказу по особовому складу.
Наказом ГУНП від 28.07.2017 № 2060 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ГУНП, приймаючи оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 зі служби поліції, діяв у відповідності та в межах повноважень, а застосування крайнього заходу дисциплінарного стягнення - є співмірним вчиненому Позивачем проступку та відповідає ст. 12 Дисциплінарного статуту.
Відкидаючи доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що Відповідачем не пропущений строк накладення стягнення на Позивача, оскільки про нові факти скоєння Позивачем порушень дисципліни ГУНП стало відомо лише із подання Тернопільського управління департаменту внутрішньої безпеки НПУ та проведеного за вказаними в ньому фактами службового розслідування.
Про те, що ці факти не були раніше відомі Відповідачу, свідчать досліджені судом матеріали службового розслідування від 23.12.2016 року та від 28.07.2017 року (службовим розслідуванням, проведеним у грудні 2016 року встановлені лише деякі факти порушень дисципліни Позивачем із тих, що викладені у службовому розслідуванні від 28.07.2017 року).
Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про
адміністративне правопорушення.
Таким чином, підстав вважати, що строк притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності Відповідачем був пропущений, немає.
Посилання апелянта на положення ст. 219 КПК України безпідставні, оскільки даною правовою нормою регулюються положення щодо строків, у які має бути закінчено досудове розслідування.
В той же час ст. 16 Дисциплінарного статуту визначає, що строк кримінального провадження в будь-якому разі не включається до строку накладення дисциплінарного стягнення. При цьому жодних виключень чи обмежень щодо застосування строку кримінального провадження вказання стаття не містить (зокрема, що може бути врахований лише строк після повідомлення про підозру, як зазначає про це апелянт).
Позивачем не були спростовані висновки службового розслідування про вчинення ним дисциплінарного проступку. Ці висновки гуртуються на матеріалах подання Управління департаменту внутрішньої безпеки та підозри про вчинення злочину, оголошеної Позивачу. Останнім не надано будь-яких доказів щодо безпідставності висновків службового розслідування.
Враховуючи, що на працівників поліції розповсюджуються положення Дисциплінарного статуту, накладене на Позивача стягнення відповідає одному з видів стягнень, передбачених зазначеним статутом.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 241, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі № 819/1395/17 без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_6
судді ОСОБА_2
ОСОБА_7