Справа № 810/3076/17 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова О.І.
20 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства "Мрія - С" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Мрія - С" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У вересні 2017 року позивач - Приватне підприємство "Мрія - С" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, в якому просив:
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0007461406 від 02.03.2017 року про застосування штрафних санкцій щодо ПП «Мрія - С» у сумі 48379,38 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач - Приватне підприємство "Мрія - С" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0007461406 від 02.03.2017 року про застосування штрафних санкцій щодо ПП «Мрія - С» прийнято відповідачем в межах та на підставі норм чинного законодавства, розмір штрафної санкції відповідає вимогам абз.1, 2 ч.1 ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» .
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції правомірним з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 20 березня 2017 року посадовими особами відповідача було проведено фактичну перевірку господарської одиниці Приватного підприємства «Мрія - С» (стоматологічної поліклініки), яка розташована за адресою: м. Бровари, вул. Гагаріна,2, за результатами якої у цей же день складено акт перевірки №005199 (далі - акт перевірки) (а.с. 8).
У названому акті перевірки зазначено, що на момент перевірки встановлено факти:
- несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів, а саме, за Z-звітами від 18 лютого 2017 р. № 1342 та від 20 лютого 2017 р. № 1343 у сумі 6700 грн 00 коп., у день одержання готівкових коштів вказані суми не проведено по касовій книзі. Останній запис про оприбуткування готівки за 17 лютого 2017 р., останній оформлений прибутковий касовий ордер № 38 за 17 лютого 2017 р., видатковий касовий ордер - № 24 за 17 лютого 2017 р.;
- перевищення денних лімітів залишку готівки в касі на загальну суму 7439 грн 68 коп. (а.с. 49-50).
У розділі "Висновок" названого акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги:
- п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР);
- п. 2.6, п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 (далі - Положення).
2 березня 2017 року на підставі висновків названого акта перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0007461406, яким на позивача за порушення вимог п. 2.6, п. 2.8 Положення накладено штрафні санкції у сумі 48 379 грн. 38 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0007461406) (а.с. 9).
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами п. 1.2 Положення оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.
Як вже зазначалося, відповідно до вимог п. 2.6 названого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до вимог п. 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.
Зі змісту ст. 1 Указу «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 р. № 436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій і веденням КОРО на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: роздрукування фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій та своєчасне відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Отже, процедура оприбуткування готівки в касі полягає не лише в роздрукуванні фіскального чеку, а і в своєчасному здійсненні запису в книзі обліку розрахункових операцій на підставі відповідного Z-звіту, відповідно невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абз. 3 ст. 1 Указу №436/95).
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 4 листопада 2015 р. у справі № 21-3680а15.
Висновок щодо не своєчасного оприбуткування позивачем готівкових коштів у сумі 6700 грн. 00 коп. був зроблений відповідачем на підставі того, що за Z-звітами від 18 лютого 2017 р. № 1342 та від 20 лютого 2017 р. № 1343, останній запис про оприбуткування готівки зроблено за 17 лютого 2017 р., останній оформлений прибутковий касовий ордер № 38 за 17 лютого 2017 р., видатковий касовий ордер - № 24 за 17 лютого 2017 р.
Згідно з поясненнями представника позивача в судовому засіданні суду першої інстанції, нею записи до КОРО за Z-звітами від 18 лютого 2017 р. № 1342 та від 20 лютого 2017 р. № 1343 було внесено з запізненням. Крім того, представник позивача зазначила, що 18 лютого 2017 р. - це субота, а 20 лютого 2017 р. - понеділок, оскільки робочий день закінчився о 19 год. 17 хв. (підтверджується Z-звітом від 20 лютого 2017 р. № 1343) запис до КОРО не було внесено у зв'язку з перевіркою відповідача. Дані факти також викладено у письмових поясненнях позивача (а.с. 65-66).
З урахуванням вищевикладеного вбачається, що позивачем фактично не було дотримано процедуру оприбуткування готівки в касі (роздрукувано фіскальні чеки, та не було своєчасно здійснено записи в КОРО на підставі відповідних Z-звітів), що, власне підтверджується Актом перевірки та самим позивачем.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірний висновок суду першої інстанції, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені абз. 2 ст. 1 Указу №436/95, у сумі 33500 грн. 00 коп. (6700 грню. 00 коп. (сума готівкових коштів за Z-звітами від 18 лютого 2017 р. № 1342 та від 20 лютого 2017 р. № 1343, яка не була своєчасно оприбуткована позивачем)*5).
Окрім того, згідно з розрахунком понадлімітних залишків готівки в касі, який є додатком до акта перевірки, перевіряючими були встановлені понадлімітні залишки готівкових коштів в касі позивача на загальну суму 7439 грн. 69 коп., зокрема, за: 14 липня 2016 р. у сумі 236 грн. 42 коп.; 18 липня 2016 р. - 196 грн. 42 коп.; 26 липня 2016 р. - 126 грн. 42 коп.; 1 серпня 2016 р. - 876 грн. 42 коп.; 11 серпня 2016 р. - 238 грн. 43 коп.; 13 вересня 2016 р. - 596 грн. 56 коп.; 20 вересня 2016 р. - 216 грн. 56 коп.; 21 вересня 2016 р. - 1971 грн. 56 коп.; 1 листопада 2016 р. - 250 грн. 96 коп.; 9 листопада 2016 р. - 285 грн. 57 коп.; 22 листопада 2016 р. - 2075 грн. 57 коп.; 1 грудня 2016 р. - 24 грн. 76 коп.; 14 грудня 2016 р. - 241 грн. 65 коп.; 3 січня 2017 р. - 102 грн. 39 коп. (а.с. 55).
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 (далі - Положення №637).
Згідно з вимогами п. 2.7 Положення № 637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення. Банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.
Відповідно до вимог п. 1.2 вказаного Положення ліміт залишку готівки в касі - це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Як убачається з п. 5.3 Положення № 637, ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.
Згідно з вимогами п. 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.
Відповідно до вимог п. 3.7 Положення № 637 приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.
Отже, суб'єкти господарювання зобов'язані здавати до банків готівку, що перевищує затверджений ліміт каси. При цьому документом, що підтверджує здавання готівки до банку є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки.
Як убачається з п. 5.9 Положення, готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства. Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.
Аналіз наведеної норми свідчить, що кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження лише у випадках, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства наступного робочого дня.
Як зазначено судом першої інстанції, представником позивача в судовому засіданні було визнано факт наявності понадлімітних залишків в касі підприємства в названі вище дати. Зокрема, представник позивача пояснив, що гроші залишали в касі для розрахунку з постачальниками товарів для здійснення підприємницької діяльності.
Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що надані позивачем документи не можуть братися судом до уваги, оскільки таке право позивача передбачено лише використання підприємством наступного робочого дня, а позивачем такі кошти були використані з пропуском названого строку.
В апеляційній скарзі позивачем не наведено доказів на спростування вищевказаних висновків контролюючого органу та суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного підприємства "Мрія - С" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Мрія - С" - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
С.Б. Шелест
Повний текст виготовлено 20 лютого 2018 року.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Шелест С.Б.
Глущенко Я.Б.