15 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/318/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2017 року (головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1, м. Львів) у справі №466/6966/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
26 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова в якому просила визнати протиправними дії Личаківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Львова стосовно відмови у перерахунку пенсії відповідно до статей 37, 37-1 Закону України «Про державну службу 16.12.1993 №3723-ХІІ (у редакції станом на 12.06.2013) на підставі заяви від 17.08.2017 та двох довідок Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. № 36-вих.535, від 04.08.2017р. № 36-вих-4114 про заробітну плату з розрахунку 80% від суми місячного заробітку з врахуванням всіх виплат на які були нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виплати різниці в пенсії за минулий час та скасувати рішення від 22.08.2017р. №13 про відмову у перерахунку пенсії у повному обсязі, як таке, що не відповідає Конституції та законам України.
Зобов'язати Личаківське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Львова провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця згідно довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. № 36-вих.535 про заробітну плату за останні 60 календарних місяців роботи підряд перед звільненням (24.04.2014р.) з врахуванням всіх зазначених у ній виплат на які були нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та інші виплати), відповідно до Закону України «Про державну службу від 16.12.1993р. №3723-ХІІ (у редакції станом на 12.06.2013р.) з розрахунку 80% від суми місячного заробітку з 01.09.2017р. та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 01.09.2016р. по 01.06.2017р. з врахуванням проведених раніше виплат.
Зобов'язати Личаківське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Львова провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця згідно довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.08.2017р. № 36-вих-4114 з 01.09.2017р. у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам місцевого самоврядування відповідно до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХІІ (у редакції станом на 12.06.2013р.) та застосувати аналогію Закону, який регулює подібні правовідносини про перерахунок раніше призначеної пенсії (ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XІІ та/або ст. 142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. № 1402-VІІІ) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 (із змінами та доповненнями згідно Постанови КМУ від 24.05.2017р. №353) «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» з розрахунку 80% від суми місячного заробітку, з врахуванням всіх виплат на які були нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та інші виплати), передбачених у довідці Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. № 36-вих. 535 та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 01.06.2017р. з врахуванням проведених раніше виплат.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Личаківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця протиправними, скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії в повному обсязі та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Личаківського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Львова стосовно відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії відповідно до статей 37, 37-1 Закону України «Про державну службу 16.12.1993 №3723-ХІІ (у редакції станом на 12.06.2013) на підставі заяви від 17.08.2017 та двох довідок Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. №36-вих.535, від 04.08.2017р. №36-вих-4114 про заробітну плату з розрахунку 80% від суми місячного заробітку з врахуванням всіх виплат на які були нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виплати різниці в пенсії за минулий час та скасувати рішення від 22.08.2017р. №13 про відмову у перерахунку пенсії у повному обсязі, як таке, що не відповідає Конституції та законам України.
Зобов'язано Личаківське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Львова провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_2 згідно довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. №36-вих.535 про заробітну плату за останні 60 календарних місяців роботи підряд перед звільненням (24.04.2014р.) з врахуванням всіх зазначених у ній виплат на які були нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та інші виплати), відповідно до Закону України «Про державну службу від 16.12.1993р. №3723-ХІІ (у редакції станом на 12.06.2013р.) з розрахунку 80% від суми місячного заробітку з 01.09.2017р. та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 01.09.2016р. по 01.06.2017р. з врахуванням проведених раніше виплат.
Зобов'язано Личаківське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Львова провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_2 згідно довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.08.2017р. №36-вих-4114 з 01.09.2017р. у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам місцевого самоврядування відповідно до ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ (у редакції станом на 12.06.2013р.) та застосувати аналогію Закону, який регулює подібні правовідносини про перерахунок раніше призначеної пенсії (ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XІІ та/або ст. 142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VІІІ) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 (із змінами та доповненнями згідно Постанови КМУ від 24.05.2017р. №353) «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» з розрахунку 80% від суми місячного заробітку, з врахуванням всіх виплат на які були нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та інші виплати), передбачених у довідці Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. №36-вих. 535 та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 01.06.2017р. з врахуванням проведених раніше виплат.
Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що на момент звернення до суду із позовом у ЗУ «Про державну службу» положення про перерахунок пенсії державним службовцям, втратили чинність, а тому підстав для перерахунку пенсії позивачу відсутні.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що з ОСОБА_2 12 червня 2013 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а у квітні 2014р., після звільнення з роботи, пенсія була перерахована на підставі ст. 37-1 зазначеного Закону України у розмірі 80% від середньомісячного заробітку. При перерахунку пенсії враховано стаж роботи державної служби в органах місцевого самоврядування 10 років 20 днів, стаж наукової роботи 11 місяців 13 днів, загальний страховий стаж 36 років 10 місяців 1 день.
У зв'язку з тим, що позивачу при перерахунку пенсії на час звільнення з роботи не були враховані всі складові отримуваних нею виплат, які входили в заробітну плату, внаслідок чого розмір пенсії був обчислений меншим ніж мав бути та у зв'язку зі збільшенням складових заробітної плати органів місцевого самоврядування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 (із змінами та доповненнями згідно Постанови КМУ від 24.05.2017р. №353) «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів», ОСОБА_2 17.08.2017р. звернулась з заявою, до якої долучила довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. №36-вих.535, від 04.08.2017р. №36-вих-4114 про заробітну про перерахунок раніше призначеної пенсії.
Личаківським об'єднаним управління Пенсійного фонду України м. Львова від 22.08.2017 №13 ОСОБА_2 рішенням відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю відповідного законодавства /а.с.23-24/.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо права позивача на перерахунок пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII), в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з частиною четвертою статті 37 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України 31.05.2000 року прийняв постанову № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії», згідно з пунктами 4 та 5 якої, в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», за винятком працюючих, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики.
У подальшому, вказані правові норми зазнали змін як щодо права особи на отримання пенсії, так і щодо її розміру у відсотках до заробітку та порядку її призначення та перерахунку.
Так, Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIIІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIIІ), який набрав чинності з 1 січня 2015 року, внесено зміни до статті 37-1 Закону №723-ХІІ і її викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».
Пунктом 1 змін, що вносились до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності 15.12.2015 року, у постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» пункт 4 виключено, абзац перший пункту 5 викладено в такій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Відтак, з 01.01.2015 року в Законі № 3723-XII, а з 15.12.2015 року в постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії» відсутні норми, які б регламентували умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям.
Окрім цього, 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII), пунктом 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.
Оскільки, Закон № 213-VIII чинний, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.
Отже, на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії на підставі статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ, зазначена норма втратила чинність.
Вирішуючи питання застосування вказаних вище норм права у часі, суд зазначає, що правовідносини щодо перерахунку пенсій регулюються нормами права, чинними на момент виникнення права на такий перерахунок.
Діюче законодавство України не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.
В Рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року чітко визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
При цьому Закони №76-VIIІ, №213-VIIІ та № 889-VIIІ не визнані неконституційними, а тому підлягають застосуванню.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) (у редакції, чинній на час призначення пенсії) пенсія державним службовцям виплачується за рахунок держави. На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Відсотковий розмір заробітної плати державного службовця, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням стажу державної служби. При цьому застосуванню підлягає стаття 37 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС України від 08.07.2015 р. № 732/48/15-а.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частинами 2,6 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються КМ України.
Постановою КМ України від 09.03.2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення входила до системи оплати праці державного службовця.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці» є загальними щодо спірних відносин. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, відповідно до ч.1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Щодо включення до заробітку, з якого визначалась пенсія державного службовця сум індексації заробітної плати, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Таким чином, мова йде про грошові доходи населення, які згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» включаються для обчислення пенсії.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постановах від 28.05.2013 року (№21-97а13), від 04.03.2014 року (№ 21-3а14), від 16.09.2014 року (№21-314а14), які відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень і для всіх судів України.
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної пенсії з включенням до заробітку, з якого визначалась пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації зарплати та інші надбавки відповідно до довідок про складові заробітної плати, є підставними та обґрунтованими, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, порушив норми процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 07 грудня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати і прийняти нову постанову.
Визнати протиправними дії Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо не включення до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії державного службовця ОСОБА_2, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати та інших надбавок.
Зобов'язати Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова здійснити перерахунок ОСОБА_2 пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній станом на момент призначення пенсії позивачу), в розмірі 80% заробітної плати державного службовця, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та інших надбавок, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно із поданими довідками про заробітну плату, якими передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії, починаючи з 01 червня 2017 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у випадку відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Повний текст постанови складений 19 лютого 2018 року.