Справа № 826/13065/17 Головуючий у І інстанції: Васильченко І.П.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
13 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2017 року (дата складання повного тексту 08 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-
12 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 02 жовтня 2017 року №100588-1305.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 02 жовтня 2017 року №100588-1305.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального права і нез'ясування всіх обставин справи та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивач є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а розрахунок земельного податку було проведено із застосуванням відповідних коефіцієнтів та ставки податку на землю згідно чинного законодавства.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що коефіцієнт на функціональне використання землі, що перебувала у власності позивача, становить 1, замість застосованого відповідачем коефіцієнту 2, а тому податковим органом завищено суму земельного податку, що підлягала сплаті ОСОБА_2, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення є недійсним в цілому.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2017 року був власником земельної ділянки площею 0,1024 га, що розташована на території АДРЕСА_1, яка була передана у власність ОСОБА_2 на підставі рішення Київської міської ради народних депутатів від 07 липня 1998 року №65 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, що підтверджується державним акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №88-2-00105.
Вказана земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21 жовтня 2015 року №2/86-15, виданого на замовлення ОСОБА_2 Головним управління Держгеокадастру у м.Києві, має функціональне використання - землі житлової забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, площа - 1024 кв.м, належить до економіко-планувальної зони №317, базова вартість 1 кв.м землі - 878,67 грн./кв.м, коефіцієнт на функціональне використання - 1,00, локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони - 1,00, узагальнюючий коефіцієнт - 1,00, коефіцієнт індексації грошової оцінки - 1,249, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 1024х878,67х1,00х1,00х1,249 = 1123797,84 грн.
02 жовтня 2017 року ГУ ДФС у м.Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №100588-1305, яким згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 22729,17 грн. з граничним строком сплати 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. До вказаного рішення було додано розрахунок платежів по сплаті податку на землю за період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2017 року.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення та здійснюючи його розрахунок, невірно застосував коефіцієнт на функціональне призначення земельної ділянки, що призвело до винесення податкового повідомлення-рішення із завищеною сумою земельного податку, що підлягає сплаті, а також, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не надав жодних доказів того, що вказана земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі м.Києва, що є підставою для нарахування податку, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 2015 року плату за землю віднесено до місцевих податків.
У відповідності до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Підпунктом 12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Відповідно до п.269.1 ст.269 платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Згідно п.270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
База оподаткування земельним податком встановлюється ст.271 ПК України, згідно п.271.1 якої базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Пунктом 271.2 ст.271 ПК України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п.287.1 ст.287 ПК України).
Згідно п.287.2 ст.287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Пунктом 287.5 вказаної статті встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що фізична особа - власник земельної ділянки є платником земельного податку з дня виникнення права власності на земельну ділянку та у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач у період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2017 року був власником земельної ділянки площею 0,1024 га, що розташована на території м.Києва по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1.
Пунктом 289.1 ст.289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до п.289.2 ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
З системного аналізу викладеного вбачається, що для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель.
Згідно пп.14 п.24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, нормативна грошова оцінка це значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.
З наявної в матеріалах справи копії витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21 жовтня 2015 року №2/86-15 (кадастровий номер НОМЕР_1) вбачається, що місце розташування земельної ділянки: м.Київ, Шевченківський (Радянський) район, АДРЕСА_1, функціональне використання - землі житлової забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, площа - 1024 кв.м, належить до економіко-планувальної зони №317, базова вартість 1 кв.м землі - 878,67 грн./кв.м, коефіцієнт на функціональне використання - 1,00, локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони - 1,00, узагальнюючий коефіцієнт - 1,00, коефіцієнт індексації грошової оцінки - 1,249, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 1024х878,67х1,00х1,00х1,249 = 1123797,84 грн.
Рішенням Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (введено в дію з 01 липня 2015 року) затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Києва у складі, зокрема, нормативної грошової оцінки земель м.Києва, відповідно до якої вартість 1 кв.м території економіко-планувальної зони №317 з коефіцієнтом 1 становить 878,67 грн., землі житлової забудови мають коефіцієнт 1,00 та вартість 1 кв.м території економіко-планувальної зони №317 з коефіцієнтом 1,00 становить 878,67 грн. Зазначене рішення використовувалось податковим органом при нарахуванні позивачу земельного податку.
Згідно з додатком 5 до рішення Київської міської ради від 26 липня 2007 року №43/1877 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення» значення узагальнюючого коефіцієнта не повинно бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Окрім того, листом Державного агентства земельних ресурсів України від 14 січня 2015 року №6-28-0.22-215/2-15 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» на виконання п.289.3 ст.289 Податкового кодексу України повідомлено, що за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2014 рік становив 124,9%. Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, станом на 1 січня 2015 року становить 1,249.
Відповідно до листа Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 11 січня 2016 року №6-28-0.22-201/2-16 за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2015 рік становив 143,3 %. Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до п.289.2 ст.289 ПК України, станом на 1 січня 2016 року становить 1,433.
Згідно листа Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 12 січня 2017 року №22-28-0.22-443/2-17 за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4%. Відповідно до пункту 8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році») встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення - 106 відсотків. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0, для земель несільськогосподарського призначення - 1,06.
Пунктом п.5.3 Положення про плату за землю в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки.
З наявного в матеріалах справи розрахунку платежів по сплаті податку за землю за період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2017 року землекористувача ОСОБА_2 за земельну ділянку, розташовану за адресою м.Київ, АДРЕСА_1, вбачається, що податковим органом під час здійснення розрахунку було розраховано грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням базової вартості 1 кв.м землі - 878,67 грн./кв.м, коефіцієнт на функціональне використання землі - 2,00, локальний коефіцієнт на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони - 1,00, коефіцієнт індексації грошової оцінки - 1,249, індексація грошової оцінки за результатами 2015 року - 1,433, індексація грошової оцінки за результатами 2016 року - 1,06, ставка податку - 1%.
Таким чином, ГУ ДФС у м.Києві при визначенні податкового зобов'язання позивача за платежем земельний податок з фізичних осіб використано коефіцієнт на функціональне використання землі 2,00, замість передбаченого коефіцієнту 1,00, що мало наслідком неправомірне збільшення суми податкового зобов'язання ОСОБА_2 з земельного податку вдвічі, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 02 жовтня 2017 року №100588-1305, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок фізичних осіб у розмірі 22729,17 грн. в частині визначення вказаного податкового зобов'язання на суму 11364,59 грн. не відповідає вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки порушує права позивача на належне визначення йому податкового зобов'язання для подальшої його сплати, за захистом яких останній звернувся до суду.
В той же час, враховуючи, що позивач є платником земельного податку з фізичних осіб у 2017 році, оскільки в період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2017 року у його власності перебувала земельна ділянка площею 1024 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1 у м.Києві (кадастровий номер НОМЕР_1), колегія суддів вважає, що в іншій частині спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем обґрунтовано, зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб в цій частині контролюючим органом нараховані правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, а тому в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 11364,58 грн. податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 02 жовтня 2017 року №100588-1305 скасуванню не підлягає.
Колегія суддів зазначає, що згідно ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Пунктом 2 ч.2 наведеної статті визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до пп.60.1.5 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Таким чином, при розгляді справи про оскарження податкового повідомлення-рішення, що являється індивідуальним актом, суд наділений повноваженнями задовольнити позов частково, скасувавши відповідне податкове повідомлення-рішення в частині і таке податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним,
Враховуючи, що судом встановлена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 11364,58 грн., суд відхиляє посилання позивача на необхідність скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 02 жовтня 2017 року №100588-1305 в цілому.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 02 жовтня 2017 року №100588-1305 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок фізичних осіб у розмірі 11364,59 грн., оскільки застосування відповідачем при розрахунку суми податкового зобов'язання з податку на землю коефіцієнту на функціональне використання землі 2,00, замість передбаченого коефіцієнту 1,00, є таким, що не відповідає нормам податкового законодавства і порушує права позивача як платника податків, за захистом яких він звернувся до суду.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи в частині, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2017 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 02 жовтня 2017 року №100588-1315 на суму податкового зобов'язання 11364,58 грн., із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові в цій частині.
Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2017 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 02 жовтня 2017 року №100588-1315 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 11364,58 грн. та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 в цій частині - відмовити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2018 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
В.П.Мельничук