Справа № 357/9487/17
19 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І., дослідивши матеріали апеляційної скарги Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Як убачається зі зворотного повідомлення, копія ухвали від 29 січня 2018 року була вручена представнику апелянта 02 лютого 2018 року.
12 лютого 2018 року через засіб поштового зв'язку на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Отже, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати.
Апелянтом не надано доказів існування умов, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», що є підставою для звільнення від сплати судового збору.
З огляду на викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Станом на 19 лютого 2018 року недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не усунуті.
На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суд
Відмовити Білоцерківському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.В. Чаку
Судді В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев