Справа № 826/8121/16 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
15 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Козацька стріла» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Козацька стріла» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У червні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.05.2016 №0006531404.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що контролюючим органом застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції після встановленого законодавством на це строку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Зокрема, апелянт посилався на те, що в кінці робочого дня ОСОБА_3 в касі ТОВ «Козацька стріла» не встиг з'явитись, тому в присутності керівництва підприємства через телефонну розмову доручив ОСОБА_4 отримати належні йому грошові кошти. Повернути не отримані грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача не мало можливості внаслідок закінчення терміну роботи каси банку, а факт не видачі їх спричинив би наявність залишку у готівки в касі у зв'язку з їх цільовим отриманням у якості дивідендів.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.
Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Козацька стріла» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за наслідками проведення якої складено акт від 05.05.2016 №198/26-15-14-02-02/37177044 (а.с. 11-54).
Згідно вказаного Акту встановлено наступні порушення позивачем:
-п.п.14.1.54 п.14.1 статті 14, п.44.2 статті 44 Податкового кодексу України та пунктів 5,7,10 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (Дохід» 15, затвердженого Міністерством фінансів України (із змінами) та пунктів 4,6,7, 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати» 16, затвердженого Міністерством фінансів України (із змінами) від 31.12.1999 №318, пункту 6 «Запаси» 9, затвердженого Міністерством фінансів України (із змінами) від 20.10.1999 №246, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі 95868 грн, в тому числі за 2015 рік 95868 грн.;
- п.п. 14.1.36 п. 14.1 статті 14, п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 1887, п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 80938 грн;
- п. 2.8 розділу 2, п. 3.5 розділу 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 (зі змінами та доповненнями).
На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.05.2016 №0006531404, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 72500 грн за порушення пункту 2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (а.с. 63).
Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення суб'єкт господарської діяльності звернувся за захистом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства 08.01.2015 становить 36250 грн, що свідчить про порушення вимог пункту 2.8, пункту 3.5 Положення НБУ № 637, тому податкове повідомлення-рішення від 18.05.2016 №0006531404 прийнято контролюючим органом у відповідності до законодавства.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 (далі - Положення №637) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
У розумінні пункту 1.2 вказаного Положення, ліміт залишку готівки в касі (далі також - ліміт каси) - це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Пунктом 2.7 Положення №637 передбачено, що виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.
Згідно пункту 2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.
Відповідно до пункту 3.7 Положення №637, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.
Таким чином, суб'єкти господарювання зобов'язані здавати до банків готівку, що перевищує затверджений ліміт каси. При цьому документом, що підтверджує здавання готівки до банку є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки.
Відповідно до пункту 5.2. Положення №637 установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи. (пункт 5.3 Положення №637).
Як свідчать матеріали справи, у відповідності до Акту перевірки ліміт залишку готівки в касі Товариства з обмеженою відповідальністю «Козацька стріла» не встановлювався та дорівнює « 0», що не заперечувалось позивачем.
З акту перевірки вбачається, що 08.01.2015 згідно видаткового касового ордеру №3 з каси підприємства видано готівкові кошти в сумі 36250 грн, як дивіденди ОСОБА_3 (а.с. 52).
Однак, видачу готівки з каси не підтверджено підписом отримувача коштів, відсутній підпис ОСОБА_3, серед наданих документів відсутні довіреності, оформлені у встановленому законодавством порядку, таким чином, видача готівки з каси в сумі 36250 грн не прийнята контролюючим органом як виведений залишок на кінець дня 08.01.2015.
У відповідності до пункту 3.1 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Згідно з п. 3.4 Положення №637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Пунктом 3.5 Положення №637 встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.
Якщо підприємство (підприємець) надає держателям спеціальних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.
Згідно 3.6 Положення видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.
Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, у тому числі й особи, що не має змоги у зв'язку з хворобою або з інших поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис «За довіреністю». Видача готівки за довіреністю проводиться відповідно до вимог, передбачених у пункті 3.5 цієї глави. Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості.
Згідно копії видаткового касового ордеру від 08.01.2015 на суму 36250 грн вбачається, що видатковий касовий ордер від 08.01.2015 на суму 36250 грн підписано довіреною особою отримувача (а.с. 95).
У вказаному видатковому ордері міститься лише підпис та паспортні дані, однак, відсутні саме відомості, які ідентифікують підписанта касового ордеру, відсутнє ім'я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку.
При цьому, ні до перевірки, ні до суду, позивачем не надано довіреності, оформленої у встановленому порядку згідно із законодавством України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства 08.01.2015 становить 36250 грн, тому податкове повідомлення-рішення від 18.05.2016 №0006531404 прийнято контролюючим органом у відповідності до законодавства.
Разом з тим, доводи апелянта про порушення контролюючим органом строків притягнення до відповідальності, колегією суддів не приймається до уваги, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до частини першої вказаної статті адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Разом з тим, відповідно до частини другої такої статті, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про банки і банківську діяльність» та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Згідно пункту 111.2. статті 111 Податкового кодексу України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Відповідно до пункту 113.1. статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Таким чином, вказане свідчить про обґрунтованість строків для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Козацька стріла» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Повний текст виготовлено: 20 лютого 2018 року.