Справа № 810/1517/17 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.
15 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Києво-Святошинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення (лист) від 21.09.2016 вих.№4412/10/10-13-11-02-10; зобов'язати відповідача прийняти подані позивачем копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за податковий період календарний місяць серпень 2016 року, з включенням відомостей до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних ДФС.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду судді Брагіної О.Є. від 25 квітня 2017 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» залишено без руху (а.с. 1).
Підставою для залишення позовної заяви без руху стало те, що позивачем до позовної заяви надано докази сплати судового збору лише за одну вимогу немайного характеру у розмірі 1600 грн, при цьому відсутня сплата судового збору за другу вимогу немайного характеру.
Вказаною ухвалою встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 19 травня 2017 року.
19 травня 2017 року ТОВ «Аніка» звернулось до суду першої інстанції з клопотанням про продовження процесуального строку виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року про залишення позовної заяви без руху (а.с. 46-47).
Також, 19 травня 2017 року ТОВ «Аніка» подано заяву про роз'яснення судового рішення, а саме: ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (а.с. 50-62).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовлено (а.с. 90).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення - залишено без змін (а.с. 178).
Крім того, оскільки позивачем вимоги, викладені в ухвалі суду першої інстанції від 25.04.2017 усунуті не були, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку - відмовлено та позовну заяву повернуто позивачу (а.с. 93).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» задоволено.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а.с. 180-181).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у задоволенні клопотання ТОВ «Аніка» про продовження процесуального строку - відмовлено та повернуто позовну заяву (а.с. 186-187).
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема, апелянт посилався на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про пропуск позивачем встановленого ухвалою від 25.04.2017 процесуального строку для усунення недоліків в позовній заяві, оскільки подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення.
Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльність як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем до суду апеляційної інстанції не надано.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження поцесуального строку, суд першої інстанції виходив з того, що, ТОВ «Аніка» за період 2016-2017 роки подало до Київського окружного адміністративного суду 47 позовних заяв, жодна з яких не була оплачена судовим збором. При цьому, кожна ухвала про залишення позову без руху супроводжується безцільними клопотаннями про роз'яснення рішення, продовження процесуального строку і на сам кінець, оскарження повернення поданих позовів. Вказане свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, тому підстави для задоволення клопотання про продовження процесуального строку відстуні. Крім того, у товариства було достатнього часу з 11.05.2017 до 26.10.2017 для сплати коштів у якості судового збору у розмірі 1600 грн.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини першої ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у позовній заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;
6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно частини четвертої статті 105 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
За правилами частини третьої статті 106 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою (частина перша ст. 108 КАС України).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009, в ухвалі повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але не більше 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.
Згідно положень статті 108 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції не було враховано наступне.
Так, у квітні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення (лист) від 21.09.2016 вих.№4412/10/10-13-11-02-10 та зобов'язати відповідача прийняти подані позивачем копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за податковий період календарний місяць серпень 2016 року, з включенням відомостей до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах даних ДФС.
До вказаної позовної заяви позивачем надано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 1600 грн (а.с. 2 Том I).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року судді позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» залишено без руху, оскільки позивачем сплачено судовий збір не в повному обсязі, при цьому зазначено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1600 грн.
У відповідності до Аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», затвердженого Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 05.02.2016 №2 вбачається, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
З огляду на викладене, для цілей визначених Законом України «Про судовий збір» та з урахуванням висновків Аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», затвердженого Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 05.02.2016 №2, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений позов у справі підлягає сплаті за одну вимогу.
Отже, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року й направленні справи до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
Повний текст виготовлено: 20 лютого 2018 року.