Справа № 753/13012/17 Суддя першої інстанції: Шклянка М.П.
19 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської ради на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 від 10.11..2016 року про приватизацію земельної ділянки площею 0,0913 га в АДРЕСА_1, зобов'язання Київської міської ради у місячний строк з моменту вступу постанови в законну силу розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_2 від 10.11.2016 року про приватизацію земельної ділянки площею 0.0913 га в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, код земельної ділянки НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі Київська міська рада посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема апелянт вказує, що проект детального плану території села Бортничі Нижні на сьогоднішній день не затверджений, а тому Київська міська рада не може прийняти рішення про передачу позивачу земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2003р. згідно листа Дарницької районної у м. Києві Державної адміністрації позивач отримав згоду на відведення йому у приватну власність земельної ділянки в АДРЕСА_1.
Згідно доручення Київміськради від 10.02.2004р. №225-КР виконано проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_1.
Згідно даного проекту землеустрою позивачу було відведено земельну ділянку розміром 0,0913 га у АДРЕСА_1. Складено кадастровий план земельної ділянки, креслення, встановлено межові знаки і призначено кадастровий номер НОМЕР_2.
27.08.2015р. на підставі виконаного проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки - служба містобудівного кадастру Департаменту містобудування і архітектури виконавчого органу КМДА надала згоду на відведення йому зазначеної ділянки за умови затвердження детального плану території.
Головне Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища згідно доручення КМДА від 10.02.2004 року №225-КР-239-К 12.04.2011р. надало висновок №09-0615-В щодо використання зазначеної земельної ділянки, в якому зазначено, що позивачем в установленому порядку отримано позитивний висновок ДГІ «Інститут Генерального плану міста Києва» №329 від 26.02.2004р., згоду Дарницької РДА №16/КК-7214 від 27.10.2003р. висновок Головного державного санітарного лікаря м. Києва №2620 від 13.04.2004р., Управління охорони навколишнього природного середовища №071/04-4-19/1389 від 05.05.2004р., Головного Управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини №001-09/4293 від 20.09.2004 року.
Втім, відповідачем у висновку зазначено, що проект детального плану території Бортничі-Нижні - де розташована виділена земельна ділянка ще не затверджений сесією Київради.
Крім того, в висновку №09-0615В Головного Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища зазначено, що за умови затвердження детального плану території Головне управління не заперечуватиме проти виділення позивачу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування садибного будинку.
07.05.2012р. позивач звернувся з письмовою заявою за вх.№K-5190 від 07.05.2012 року до начальника Головного Управління земельних ресурсів про те, що він планує на виділеній йому земельній ділянці побудувати житловий будинок.
Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було отримано всі погодження та отримані всі дозвільні висновки для приватизації відведеної йому земельної ділянки та початку будівництва на ній жилого будинку.
10.11.2016 р. позивач вкотре звернувся до Київської міської ради з заявою за вх.№300-1504 про надання рішення про передачу йому земельної ділянки площею 0,0913 га в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та про розгляд на пленарному засіданні сесії Київської міської ради його численних заяв про приватизацію земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 0,0913 га.
02.12.2016 року позивач отримав письмову відповідь з Департаменту земельних ресурсів КМДА - виконавчого органу Київської міської адміністрації з якої вбачається, що його заява не винесена на розгляд пленарної сесії Київської міської ради.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється - план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
Отже, рішення про розроблення генерального плану населеного пункту приймається відповідною селищною радою. Після розроблення такого плану, на сесії селищної ради такий генеральний план затверджується.
Зокрема, відповідно до зазначеної норми Закону, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.
Як вбачається з висновку №09-0615-В від 12.04.2011р. Головного Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища - відповідно до Генерального плану м. Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2003р. №370/1804 територія, де знаходиться земельна ділянка позивача за функціональним призначенням належить до території садибної забудови. '
Як вбачається з означеного висновку детальний план території району селища Бортничі Нижні вже розроблено і на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Головному Управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища ще 06.06.2007р. схвалено та рекомендовано для подальшого погодження.
Але на даний час з вини відповідача - Київської міської ради розроблений детальний план території Бортничі Нижні не затверджений сесією Київміськради, що перешкоджає у передачі позивачу у приватну власність виділеної земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 1 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 118 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк.
Згідно п.6.3. «Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві» на Управління - Департамент земельних ресурсів покладаються обов'язки по підготуванню проекту рішення Київської міської ради про приватизацію земельної ділянки.
Матеріали та проект передаються на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування та землекористування, яка опрацьовує його та подає на пленарне засідання для прийняття рішення.
Таким чином, Київська міська рада в порушення вимог ст. 118 Земельного кодексу України не розглянула заяву позивача про приватизацію земельної ділянки в Дарницькому районі м. Києва розміром 0.0913 га у АДРЕСА_1, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку