Справа № 826/11361/16 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
15 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Волощук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обгрунтовує тим, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенком Ігорем Івановичем безпідставно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на її думку, судове рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, судом першої інстанції не було досліджено та не було надано належної правової оцінки доказам в справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що 04.04.2016 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»» був укладений Договору № 153D-666697 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті. Відповідно до умов договору на депозитний (вкладний) рахунок НОМЕР_2 внесено (перераховано) 200000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 21 від 04.04.2016 року.
04.04.2016 року згідно постанови правління Національного банку України № 231/БТ ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»» віднесено до категорії проблемних.
05.04.2016 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 234 ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»» віднесений до категорії неплатоспроможних.
05.04.2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 463 було запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «КБ «Хрещатик».
Згідно з вищевказаним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 року до 04.05.2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05.04.2016 року до 04.05.2016 року включно.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 року № 560, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05.05.2016 року до 04.06.2016 року включно, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенко І.І. з 05.05.2016 року до 04.06.2016 року включно.
Відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик»» № 41 від 11.04.2016 року було розпочато перевірку правочинів (договорів, транзакцій) за вкладними операціями на предмет їх нікчемності.
Результати перевірки правочинів (договорів, транзакцій) оформлено протоколом Комісії від 17.05.2016 року, якою було виявлено правочини (договори, транзакції) за вкладними операціями по перерахуванню коштів з поточних/карткових рахунків фізичних осіб на поточні/карткові рахунки інших фізичних осіб та за операціями по подальшому перерахуванню фізичними особами коштів, які були отримані від інших фізичних осіб, з власних поточних рахунків на власні депозитні рахунки, що є нікчемними відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Перелік таких операцій наведено в додатках № 2, 3 до Протоколу від 17.05.2016 року.
02.06.2016 року позивач отримав повідомлення № 41/3-12/2822 від 24.05.2016 року про нікчемність правочинів відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме:
- операція з надходження коштів 04.04.2016 року на поточний рахунок Позивача НОМЕР_3 з рахунку НОМЕР_4 у сумі 200000,00 грн.;
- Договір № 153D-666697 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року;
- операція зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 у сумі 200000,00 грн..
02.06.2016 р. відповідно до рішення Правління Національного банку України № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно із вищевказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 року по 05.06.2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Костенку І.І.
Оголошення про ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» було опубліковано в газеті «Голос України» № 160 (6360) від 09.06.2016 року.
Повідомлення № 41/3-12/2822 від 24 травня 2016 року позивача повідомлено про визнання зазначеного вище правочину нікчемним.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні даного адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Згідно з частинами 2-4 статті 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
Відповідно до повідомлення № 41/3-12/2822 від 24 травня 2016 року про нікчемність правочинів операцію надходження коштів 04.04.2016 року на поточний рахунок позивача було визнано нікчемною, а також договір банківського вкладу «Іменинний» №153D-66669 від 04.04.2016 року та операцію зарахування коштів на вкладний рахунок позивача.
Обов'язок Уповноваженої особи Фонду щодо забезпечення перевірки правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право уповноваженої особи Фонду повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами другою та третьою статті 38 та пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Колегією суддів встановлено, що відповідач дійшов висновку про нікчемність вказаного договору з тих підстав, що оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок позивача надійшли з банківського рахунку іншої особи, що на думку відповідача свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування.
Частиною 6 статті 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону.
Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.
Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства.
Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (п. 5.1. Положення).
Згідно з підпунктами 5.2., 5.3. Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.
Отже, згадуваними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним, укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.
Крім того, як зазначено вище, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Отже, позивач не могла знати про віднесення Банку до категорії проблемних.
Відповідно до пункту 2 частини другої, третьої статті 16 Цивільного Кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 Цивільного Кодексу України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тож, особа, якою перераховано кошти на рахунок позивача, має право вільно розпоряджатись коштами, які є її власністю.
Відповідачами не надано доказів, що дії ОСОБА_5, з власного банківського рахунку якої надійшли кошти на рахунок позивача, суперечать закону.
Отже, доводи відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.
Також, Уповноваженою особою не надано доказів наявності інших підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону, внаслідок яких правочин позивача з банком є нікчемним.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Однак, будь-яких підстав відповідно до статті частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для відмови у відшкодування позивачу коштів судом не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Уповноваженою особою не надано доказів того, що договір банківського вкладу укладений між ПАТ "КБ «Хрещатик" та позивачем, є нікчемним в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним договору № 153D-666697 банківського вкладу «Іменинний» в національній валюті від 04.04.2016 року, в частині визнання нікчемним вищевказаного договору, підлягає задоволенню.
Статтею 27 Закону визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку рахунків вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр рахунків вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.
В той же час, відповідно до пунктів 6, 12 розділу ІІ Положення № 14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про рахунки вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.
Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про рахунки вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження переліку рахунків вкладників та передачі уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до переліку рахунків вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про в рахунків вкладників.
Окрім того, колегія суддів вважає, що позовна вимога про зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) як вкладника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору № 153D-666697 банківського вкладу «Іменинний» в національній валюті від 04.04.2016 року у розмірі 200000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає задоволенню у межах граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Позовна вимога до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не підлягає задоволенню, з огляду на її передчасність, виходячи з наступного.
Виключно до повноважень колегіального органу - виконавчої дирекції Фонду належить питання щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. При цьому, затвердження такого реєстру відбувається на підставі відомостей, поданих Уповноваженою особою Фонду.
Враховуючи положення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді вбачається, що перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.
Разом з тим, оскільки Уповноваженою особою не подано до Фонду додаткової інформації про позивача як вкладника, підстави для зобов'язання Фонду внести такі зміни до загального реєстру вкладників відсутні, оскільки судовому захисту підлягають виключно порушені права особи.
За таких обставин, позов в частині вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є необґрунтованим, передчасним та не підлягає задоволенню.
Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції неузгодження позовних вимог з вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з тих підстав, що постановою Окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року у справі № 826/6665/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року, позов Благодійної організації "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", Благодійного фонду "Енергетичний центр ім. І. Люндіна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" до Національного банку України, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", міська молодіжна громадська організація "Центр соціальних та ділових ініціатив" було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05.04.2016 року № 234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних".
Постанова Окружного адміністративного суду від 19.01.2017 року набрала законної сили з моменту постановлення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66104285), тобто з 20.04.2017року.
20.07.2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (справа № К/800/15779/17) постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року залишені без змін.
З моменту ухвалення вищевказаних судових рішень процедура виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»» з ринку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вже не провадиться, тимчасова адміністрація в банку не запроваджена, а тому, Фонд немає повноважень органу управління банку та органу контролю.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в даному випадку не має повноважень визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на вчинення будь-яких дій від імені Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»».
Колегія суддів вважає необгрунтованим такий висновок суду першої інстанції, оскільки рішення Правління Національного Банку України № 46-рш від 02 червня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та рішення № 913 від 03 червня 2016 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" не визнано протиправними та не скасовано. Процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства не зупинена та не завершена, про що також свідчать відомості, що містяться на офіційному сайті Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».
Отже, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову частково.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому наявні підстави для його скасування.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
З урахуванням правил ч. ч. 1, 3 ст. 139 КАС України та того, що колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення двох з трьох заявлених позовних вимог, на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та адміністративного позову пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 2131,61 грн. ((1378,00 грн. +1819,41 грн.)/3*2).
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року - скасувати, адміністративний позов ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним договору № 153D-666697 банківського вкладу «Іменинний» в національній валюті від 04.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання договору.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) як вкладника Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору № 153D-666697 банківського вкладу «Іменинний» в національній валюті від 04.04.2016 року у розмірі 200000,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та адміністративного позову в розмірі 2131,61 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
В.Е. Мацедонська
Повний текст складено 20.02.2018 року.