Справа № 826/6586/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.
19 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, повний текст складено 30 жовтня 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 (представник ОСОБА_4, довіреність №2361 від 06.10.2015) до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (представник Муквич А.О., довіреність №7/39/601 від 17.01.2018), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання протиправними дій, скасування запису -
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича щодо внесення до Державного реєстру іпотек запису № 7157935 від 25.12.2015 року про державну реєстрацію зміни умов обтяження нерухомого майна іпотекою на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 1306 від 25.05.2012 року та про скасування такого запису.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема апелянт вказує, що 01 січня 2013 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які полягають у тому, що державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладено функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а беручи до уваги що реєстраційна дія була вчинена відповідачем 25 грудня 2012 року, позивач вважає, що відповідач діяв із перевищенням власних повноважень.
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" надіслало на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що будь - яких порушень з боку приватного нотаріуса Кондратюка В.С. вимог чинного законодавства, які б порушували права та охоронювані законом інтереси позивача не було, а тому просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що 08 травня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2634/0508/45-005, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 90 000,00 доларів США за відсотковою ставкою 11,9% річних та з датою остаточного повернення 08 травня 2033 року.
Одночасно між ВАТ "Сведбанк" та позивачем укладено іпотечний договір 2634/0508/45-005-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дмух Б.Л., зареєстрований в реєстрі за №1436, в забезпечення належного виконання позивачем вимог банку за кредитним договором. За умовами даного договору позивачем передано в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.
08 травня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дмух Б.Л. накладена заборона відчуження вказаної квартири до припинення договору іпотеки.
В подальшому між ВАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстровано в реєстрі, відповідно до умов якого банк продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі за кредитним договором від 08 травня 2008 року № 2634/0508/45-005.
На підставі вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, укладеного між ВАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк", 25 грудня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем в Державному реєстрі іпотек зареєстровано обтяження (іпотеку) за реєстраційним номером 7157935 на квартиру АДРЕСА_1.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень встановлені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон № 1952, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно частини другої статті 19 Закону № 1952, державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі:
1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном;
2) рішень судів, що набрали законної сили;
3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;
4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;
5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом;
7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, якою затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №703, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 410 затверджений Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек (який діяв до 01.01.2013 року), згідно якого державна реєстрація іпотек здійснюється з метою реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки; надання в інтересах фізичних чи юридичних осіб інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження.
Згідно наведеного Тимчасового порядку адміністратор Реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін'юсту, що відповідає за збереження єдиної комп'ютерної бази даних Реєстру:
реєстратори - державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком;
внесення запису до Реєстру - занесення до єдиної комп'ютерної бази даних за порядковим номером відомостей про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної тощо.
Відповідно до статті 3 Закону України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ "Про нотаріат" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3425) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно з Законом України від 04.07.2012 № 5037-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно", з 01 січня 2013 року впроваджено новий порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким внесено зміни до ряду нормативно-правових актів, серед яких: Закони України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про нотаріат".
Так, згідно вказаних змін, які набрали чинності з 01.01.2013, державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Відповідно до вимог частини першої статті 16 Закону № 1952 (зі змінами, внесеними Законом від 04.07.2012 № 5037-VI, які набрали чинності з 01.01.2013), заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію. Згідно частини дев'ятої статті 15 № 1952 (зі змінами, внесеними Законом від 04.07.2012 № 5037-VI, які набрали чинності з 01.01.2013) державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.
Як вбачається з матеріалів справи, запис про іпотеку № 7157935 внесено до Державного реєстру іпотек 25.12.2012, тобто до надання приватним нотаріусам на законодавчому рівні функції державного реєстратора.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нотаріуса визначено як спеціального суб'єкта, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а з 01 січня 2013 року при вчиненні нотаріальних дій нотаріусами проводиться реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речових прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року. Щодо внесення відомостей до Державного реєстру іпотек, то належним реєстратором діючим на час внесення запису до Державного реєстру іпотек також визначено нотаріуса.
Оскільки зміни до законодавчих актів у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень набрали чинності з 01.01.2013, то саме з цього моменту розпочато формування нотаріусами як державними реєстраторами матеріалів реєстраційних справ та відбувається їх передача до органів державної реєстрації прав.
Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на те, що правовідносини між позивачем та приватним нотаріусом виникли до 01.01.2013, то відповідно до законодавства, що діяло на той час, нотаріуси не здійснювали формування матеріалів реєстраційної справи та не направляли їх до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (яке створено з 01.01.2013).
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правовідносин зобов'язального характеру та компетенції суб'єкта владних повноважень з боку відповідача - Головного територіального управління юстиції у місті Києві по відношенню до позивача в межах заявлених позовних вимог.
Водночас, судом першої інстанції допущено заміну відповідача у справі за клопотанням позивача, в той час як позовні вимоги позивачем не були змінені та стосуються правовідносин із приватним нотаріусом.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту оспорюваного права, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку