06 лютого 2018 рокусправа № 333/6760/17(2-а/333/350/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронової С.В.
судді: Чепурнова Д.В. Мельника В.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2017 року
у адміністративній справі № 333/6760/17(2-а/333/350/17) за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, -
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2017 року задоволено позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, визнано протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1, призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, з дня його звернення до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: з 27.09.2017 року.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем з підстав не повного з'ясування обставини, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до помилкових висновків суду та до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим просить
скасувати постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.12.2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову в повному обсязі, а справу просить розглянути справу без участі представника відповідача.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки фактам та письмовим доказам, які свідчать про відсутність у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах із-за відсутності необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1, та саме на підставі яких комісією 09.10.2017 року було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.09.2017 року.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність їх правової оцінки, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, оскільки матеріалами справи беззаперечно підтверджується протиправність відмови Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та порушення тим самим прав позивача на належне соціальне забезпечення, що гарантоване йому державою та діючим законодавством.
Під час перегляду рішення суду першої інстанції у цій справі в апеляційному порядку, колегією суддів встановлено, що підставою для відмови об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в призначенні позивачу за поданою ним 27.09.2017 року заявою пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стала відсутність в його трудовій книжці відомостей, які необхідні для визначення права на пенсію на пільгових умовах, та не надання довідки, яка б підтверджувала період роботи позивача за Списком № 1 на ВАТ «Запорізький Абразивний комбінат», про що позивача було повідомлено листом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 09.10.2017 року за № 404/Б-1 (а.с.19-20)
Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні-фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, в тому числі, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту. пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», а згідно пункту 3 Наказу Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 року за № 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право позивачу на пенсію за віком на пільгових умовах» при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції правильно узяв до уваги, що пільговий стаж позивача ВАТ «Запорізький Абразивний комбінат» (який раніше мав назви: Концерн «Абразивний комбінат» та ВАТ «Запорізький Абразивний комбінат»), підтверджено записами в його трудовій книжці про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1 за період з січня 1995 р. по вересень 1995 р., та з серпня 1998 р. по вересень 2017 р. (а.с.5-9), а також наказами про результати атестації робочих місць: № 78 від 27.04.2015 року, № 152 від 21.06.2011 року, № 248 від 26.06.2006 року, № 305-К (А) від 18.08.2000 року, № 466 від 14.11.1994 року (а.с.10-14), що виходячи з положень ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач по справі зобов'язаний був узяти до уваги під час вирішення по суті заяви та документів на призначення пенсії ОСОБА_1, якому 25.09.2017 року виповнилося 50 років, та загальний трудовий стаж якого на час звернення до пенсійного органу - становив більше 25 років, а стаж роботи на посадах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 - становив більше 10 років.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до вимог п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівнику, який зайнятий повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці - по Списку №1 має право на пенсію за віком на пільгових умовах, по досягненню віку 50 років, при стажі роботи 20 років із них не менше 10 років на вказаних роботах, а позивач таким є, тому на підставі наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги відповідача про не підтвердження позивачем пільгового стажу роботи на посадах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, яка надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, висновків суду першої інстанції у цій справі не спростовують та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, оскільки відсутність довідки підприємства при наявності усіх необхідних відповідних записів в трудовій книжці позивача не може слугувати підставою для позбавлення позивача набутого ним права на пільгову пенсію
Таким чином, судом першої інстанції правильно надана правова оцінка обставинам по справі, вірно застосовані норми матеріального права при прийнятті рішення у цій справі, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.В. Мельник