ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 лютого 2018 року № 826/19843/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., за участі секретаря судового засідання Карпенка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач)
до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного
управління ДФС у м.Києві (далі також - відповідач)
третя особа Київська міська державна адміністрація
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
від 09.06.2016 №3169-1305,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в останній редакції якого просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 09.06.2016 №3169-1305 в частині нарахування ОСОБА_1 земельного податку у розмірі 12 994,28 грн.;
- стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,21 грн. та правової допомоги в розмірі 4 400,00 грн.
Позов вмотивовано тим, що позивач є співвласником нежитлового приміщення. У 2015 році відповідно до податкового повідомлення-рішення, надісланого відповідачем, позивач сплатив земельний податок з фізичних осіб у розмірі 6 582,94 грн., тоді як у 2016 році відповідач направив йому для сплати згаданого податку податкове повідомлення-рішення уже на суму 26 256,79 грн., а в 2017 році визначив йому до сплати земельний податок уже в розмірі 14 058,26 грн., тоді як площа належного йому нерухомого майна залишилася незмінною.
Згідно з доводами позивача відповідно до п.274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 13 262,51 грн., тому відповідач надмірно нарахував йому податок у розмірі 12 994,28 грн.
Згідно з доводами позивача неправильно визначений розмір земельного податку за 2016 рік обумовлений помилковим застосуванням відповідачем при його розрахунку неправильного розміру грошової оцінку землі та локального коефіцієнта.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, наведених у позові.
Відповідач у письмовому запереченні та його представник в судовому засіданні щодо позову заперечили, стверджуючи про його необґрунтованість, просили відмовити в його задоволенні.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, хоча належним чином повідомлена про його проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є співвласником нежилих підвальних приміщень в літері «А», загальною площею 63,95 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції ГУ ФС у м.Києві від 09.06.2016 №3169-1305 позивачу нараховано до сплати земельний податок в розмірі 26 256,79 грн.
Всупереч пункту 9 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015, до вищевказаного податкового повідомлення-рішення не додано розрахунок податкового зобов'язання або іншої інформації для його визначення.
Листом від 13.06.2016 позивач звернувся до відповідача щодо надання розрахунку визначеного йому податкового зобов'язання .
Листом від 22.06.2016 №4404/26-56-13-05-31 відповідач надав позивачу розрахунок розміру нарахованого йому до сплати земельного податку, згідно з яким сума земельного податку з 01.01.2016 по 31.12.2016 за земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Київ, вул.Замковецька, площею 0,006396 га становить 63,96 х 5096,97 х 3% х 1,5 х 1,249 х 1,433 = 26 256,79 грн., де:
- 5096,97 - грошова оцінка в грн./м відповідно до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва». Рішення вводиться в дію з 1 липня 2015 року згідно з рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 565/565;
- 3% - відсоток ставки земельного податку (стаття 274 Податкового кодексу України);
- 1,5 узагальнюючий локальний коефіцієнт;
-1,249 - коефіцієнт індексації грошової оцінки, відповідно до листа Держземагентства від 14.01.2015 №6-28-0 22-215/2-15;
- 1,433 - коефіцієнт індексації грошової оцінки відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель».
Рішенням Головного управління ДФС у м.Києві від 18.08.2016 №5365/Г/26-15-10-02-16 та Державної фіскальної служби України від 28.10.2016 №11325/8/44-44-11-05-01-25 відмовлено у задоволенні скарги позивача на вищевказане податкове повідомлення-рішення та залишено це рішення без змін.
Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - розділом ХІІ «Податок на майно» Податкового кодексу України.
Приписами статті 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок.
У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні, іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, зокрема, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Підпунктом 270.1.1 п.270.1 статті 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п.п.271.1.1п.271.1 статті 271 Податкового кодексу України).
Пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Приписами статті 286 Податкового кодексу України визначено порядок обчислення плати за землю.
Так, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п.286.1 статті 286 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Пунктом 286.6 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Відповідно до частини першої статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі.
Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку.
Абзацом 1-2 статті 6 Закону «Про оцінку земель» визначено, що суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок.
Рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва у складі:
- схем економіко-планувального зонування міста Києва (додаток 1);
- нормативної грошової оцінки земель міста Києва (додаток 2);
- схем впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті Києві (додаток 3);
- нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в межах міста Києва (додаток 4).
Як вбачається із розрахунку земельного податку, відповідач відповідно до Грошової оцінка земель різного функціонального використання в розрізі економіко-планувальних зон, грн. за кв.м, що міститься в у витязі з додатку 2 (Том І „Розробка технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки земель міста Києва" Таблиця 6.2)до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23, використав грошову оцінку землі з урахуванням віднесення вул.Введенська до сьомої економіко-планувальної зони міст Києва у розмірі 5096.97 грн. за кв.м з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,50 - землі комерційного використання.
Однак згідно з додатком 1 до п.3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 до переліку земельних ділянок, які відносяться до земель комерційного використання не включено землі, що знаходяться під нежилими підвальними приміщеннями.
Відтак, відповідач необґрунтовано використав для розрахунку земельного податку, який належить сплатити позивачу, грошову оцінку землі у розмірі 5096,97 грн. за кв.м.
Крім того, як вбачається із розрахунку земельного податку відповідач використав узагальнюючий локальний коефіцієнт « 1,5», тоді як з витягу з додатку 3 (Том І Складання схем впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок міста Києва" Таблиця 2.1) до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23) вбачається, що максимальний локальний коефіцієнт на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони становить « 1,20».
Таким чином, відповідач необґрунтовано використав для розрахунку земельного податку позивача узагальнюючий локальний коефіцієнт « 1,5».
З урахуванням викладеного відповідач неправильно обрахував розмір земельного податку, який має сплатити позивач за 2016 рік.
З огляду на те, що позивач не погоджується із розміром указаного земельного податку лише в частині 12 994,28 грн., суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 09.06.2016 №3169-1305 в частині нарахування ОСОБА_1 земельного податку в розмірі 12 994,28 грн.
За наведених обставин вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням вимог позивача відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. підлягають йому відшкодуванню у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 09.06.2016 №3169-1305 в частині нарахування ОСОБА_1 земельного податку у розмірі 12 994,28 грн.
Присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві (04080, м.Київ, вул.Турівська, 12, код ЄДРПОУ 39467012).
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-297 з урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя О.О.Власенкова
Повний текст рішення суду складено та підписано 19.02.2018.