(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)
"29" січня 2018 р.
справа № 804/4279/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 р. у справі № 804/4279/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК"
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСК" задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано час для усунення недоліків апеляційної скарги до 21 грудня 2017 року, а саме зобов'язано:
- надати докази сплати судового збору в повному обсязі;
- уточнити найменування позивача.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто йому апеляційну скаргу.
15.01.2018 року відповідач вдруге оскаржив постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку. В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження відповідач посилається на те, що суд не продовжив строк для усунення недоліків першої апеляційної скарги, разом з тим відповідач сплатив судовий збір по справі, що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2017 року № 3118. Копію постанови суду від 14.09.2017 року відповідач отримав 28.11.2017 р. та перший раз оскаржив її в апеляційному порядку 25.09.2017 року, тобто в межах 10 днів.
Відповідно до п. 13 Перехідних положень КАС України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Частиною 2 ст. 186 КАС України, в редакції на час прийняття постанови суду першої
інстанції, було передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржену постанову ухвалено за участю представника відповідача 14.09.2017 р. Копію постанови відповідач отримав 28.11.2017 р. Апеляційну скаргу надіслано до суду першої інстанції 15.01.2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України, в редакції до 15.12.2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у строк, встановлений ухвалою суду від 01 грудня 2017 року, а саме до 21.12.2017 року. На час прийняття ухвали суду від 29 грудня 2017 року платіжне доручення від 22.12.2017 року № 3118 про сплату відповідачем судового збору в сумі 41595,48 грн. до суду не було надано.
Ухвали суду від 01 грудня 2017 року та від 29 грудня 2017 року набрали законної сили та відповідачем не оскаржені.
В рішенні по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини, зокрема, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права.
На думку суду, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень, у тому числі органами фіскальної служби.
Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Таким чином, неналежне фінансування владних повноважень коштів, необхідних для виконання вимог процесуального закону - КАС України в частині надання документу про сплату судового збору, не може бути поважною підставою пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення.
Отже, поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідач не навів.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач долучив до апеляційної скарги платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 41595,48 грн.
Проте, на час подання апеляційної скарги ставка судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду у цій справі становить 56721,10 грн. ((1282799,5+1238138,45)*0,015*1,5).
Отже, відповідач має доплати судовий збір в сумі 15125,62 грн.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 р. слід залишити без руху та надати позивачу строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 298, п. 13 Перехідних положень КАС України, суддя, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 р. у справі № 804/4279/17 залишити без руху.
Запропонувати Головному управління ДФС у Дніпропетровській області упродовж десяти днів з дня вручення ухвали:
- вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 р.;
- надати докази сплати судового збору додатково в сумі 15125,62 грн. (реквізити для сплати судового збору - одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; рахунок отримувача: 31217206781004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; код банку отримувача (МФО): 805012; призначення платежу: "*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ___________ (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд").
Роз'яснити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області , що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Панченко