ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 грудня 2017 року справа №826/4127/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення та за власною ініціативою питання встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
до1. Головного управління Національної поліції у місті Києві 2. Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві 3. Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону
провизнання протиправними та скасування рішень і наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі по тексту - відповідач 1), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: 1) визнати незаконним рішення (висновок) Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у місті Києві від 18 січня 2016 року про невідповідність позивач займаній посаді; 2) визнати незаконним рішення (висновок) Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону про відхилення апеляційної скарги позивача на рішення атестаційної комісії від 18 січня 2016 року; 3) визнати незаконним наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві №175 о/с від 26 лютого 2016 року, яким позивача звільнено відповідно до пункту 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з посади поліцейського батальйону супроводження Головного управління Національної поліції у місті Києві; 5) поновити позивача до Головного управління Національної поліції у місті Києві з 26 лютого 2016 року із наданням відповідної посади; 6) стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь позивача середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4127/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2017 року у справі №826/4127/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним і скасовано рішення (висновок) Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у місті Києві, оформлене протоколом від 18 січня 2016 року ОП №15.00000808.0001659, в частині невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та необхідності звільнення її зі служби в поліції через службову невідповідність; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у місті Києві від 26 лютого 2016 року №175 о/с "Щодо особового складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського батальйону супроводження Головного управління Національної поліції у місті Києві; стягнуто з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
12 жовтня 2017 року (відповідно відмітки служби діловодства) до суду надійшла заява про винесення додаткового рішення, у якій позивач просить вказати період вимушеного прогулу та суму середнього заробітку, що підлягає стягненню. Судовий розгляд поданої заяви призначено на 16 листопада 2017 року.
У судове засідання 16 листопада 2017 року представники осіб, які беруть участь у справі не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд заяви у письмовому провадженні.
Розглянувши подану заяву, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Позивач обґрунтовує необхідність прийняття додаткової постанови відсутністю способу виконання, а саме не зазначено конкретної суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тобто, фактично посилається на пункт 2 частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у постанові від 31 травня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішив питання про право позивача, а саме встановив, що ОСОБА_1 має право на отримання суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та визначив спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу із Головного управління Національної поліції у місті Києві.
Таким чином, у межах спірних правовідносин судом не встановлено обставин, які згідно з частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України могли б бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі та задоволення заяви ОСОБА_1
Разом з тим, суд погоджується із доводами позивача про те, що не зазначення конкретної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку належить стягнути з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 ускладнює виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частина друга статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.
На вимогу суду Головне управління Національної поліції у місті Києві надало довідку про розрахунок середньоденного заробітку позивача від 28 листопада 2017 року №1416, згідно з якою середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 162,54 грн.
Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю в Україні при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у порядку.
Із пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі по тексту - Порядок), вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року №21-395а13.
Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, в даному випадку з 26 лютого 2016 року по 31 травня 2017 року, що становить 314 робочих днів.
Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу ОСОБА_1, становить 51 037,56 грн. (162,54 грн. х 314).
За таких підстав суд приходить до висновку про необхідність встановити спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу шляхом стягнення суми у розмірі 51 037,56 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення відмовити.
2. Встановити спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2017 року у справі №826/4127/16 в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу шляхом стягнення суми у розмірі 51 037,56 грн. (п'ятдесят одна тисяча тридцять сім гривень п'ятдесят шість копійок).
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко