Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код 34390710
м. Харків
14 лютого 2018 р. справа № 820/6601/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 2 083,33 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом у сумі 2083,33 грн.
Ухвалою суду від 15.01.2018 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Фізична особа ОСОБА_1 внесена до Державною реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1. Як платник податків, перебуває на обліку в Київській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.
Фізична особа ОСОБА_1 є власником автомобіля марки ТОYОТА HIGHLANDER, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, об'єм двигуна 3456 кубічних сантиметрів
Суд зазначає, що відносини, шо виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, то повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01.01.2015 набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою - платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень - рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Відповідно до підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України, транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення.
Згідно підпункту 54.3.3. пункту 54.3 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 54.5. статті 54 ПК України визначено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
З матеріалів справи встановлено, що 14 березня 2016 року заступником начальника Київської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення форми №31/Ш-17, яким відповідачу нараховане податкове зобов'язання транспортного податку з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 2083,33 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 №31/Ш-17 направлено на адресу відповідача, про що свідчить поштовий конверт, який міститься в матеріалах справи.
Відповідач вказане податкове повідомлення - рішення в судовому порядку не оскаржував.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу від 05.08.2016 №2826-17.
Зазначену податкову вимогу від 05.08.2016 №2826-17 позивачем було направлено на адресу відповідача. До контролюючого органу повернуто конверт із позначкою за закінченням терміну зберігання про що свідчить копія конверту.
Отже, податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.
Станом на дату звернення з даним позовом сума заборгованості обліковуються в картках особового рахунку відповідача за відповідним платежем.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків обтяжені обов'язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, не сплачені платником податків, у встановлений Податковим кодексом України строк, суми узгоджених грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом.
За приписами п. п. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.
Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи державної фіскальної служби.
Крім того, п. п. 19-1.1.34 п. 19-1.1 ст.19-1 на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Приписи п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України визначають, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішення суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Харківській області.
Керуючись статтями 124, 241-246, 255, 261, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, ЄДРПОУ 39599198) до ОСОБА_1 (61070АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, суму податкового боргу в загальному розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) грн. 33 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов