про залишення позовної заяви без руху
09 лютого 2018 року справа № 823/485/18
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника відділу Прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
05.02.2018 ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до начальника відділу Прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язати розглянути заяву, направлену з СПУ з наданням законних рішень по кожному кримінальному провадженню із зазначенням цивільного відповідача та шкоди;
- звільнити від оплати судового збору із-за тяжкого матеріального стану;
- витребувати для огляду заяву, направлену з АПУ та направити на адресу позивача завірені копії 10 заяв для надання доказів (пояснень);
- постановити окрему ухвалу з направленням до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів для розгляду питання до відповідальності;
- стягнути на користь позивача за відповідача судові витрати.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставами позову стала фактична незгода позивача з відповіддю від 17.01.2018 №04/2/2-17-02 на його звернення, що надійшло з Адміністрації Президента України щодо стану розслідування кримінальних проваджень та інших питань.
Вимога фізичної або посадової особи (прокурор або слідчий) про вчинення певних процесуальних дій має оформлятись шляхом подання відповідного клопотання. П. 18 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Фактично, позивач просить визнати незаконними бездіяльність відповідача щодо невиконання обов'язків, які передбачені іншими, ніж КАС України, процесуальними законами. Зокрема, щодо проведення перевірок за заявами позивача в межах кримінальних проваджень.
Завданням адміністративного судочинства згідно з ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначено, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. Конституційний Суд України у цій справі вирішив, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.
В ухвалі ВАСУ № К/9991/16241/11 постановлено окрему ухвалу про притягнення керівника СВК “Росішки” до відповідальності, передбаченої ст. 382 Кримінального кодексу України за невиконання рішення суду від 20.01.2003; стягнуто матеріальні збитки в сумі 5600 грн. та моральну шкоду в сумі 10000 грн. та скасовано постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 28.11.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011, а провадження у справі закрито.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 Кримінального процесуального кодексу України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора: у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч.2 ст.303 Кримінального процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст.214 Кримінального процесуального кодексу України прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
З аналізу викладеного вбачається, що у разі не вчинення слідчим та прокурором дій, які передбачені зокрема ч.1 ст.214 Кримінального процесуального кодексу України, їх бездіяльність може бути оскаржена в порядку ст. 303 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.306 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 КПК України.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено інший порядок судового провадження, що стосується оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора. Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній (ч.2 ст.309 Кримінального процесуального кодексу України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з контексту підстав позову, позовних вимог та викладених обставин в позовній заяві, суд зауважує, що рішення, дії, бездіяльність слідчого, органу досудового розслідування або прокурора на різних стадіях розслідування злочинів можуть бути оскаржені в суд в порядку ст.303 Кримінального процесуального кодексу України. Отже такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Крім того, в порушення п.9, 11 ч.5 ст.160 КАС України позивач не навів у позові, обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням та діями його прав, свобод, інтересів, а також не додав письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі ст.8 Закону України “Про судовий збір”, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Враховуючи викладене, суддя зазначає, що підставою для застосування судом заходів, передбачених ст.8 Закону України “Про судовий збір”, може бути врахування майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, що свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися відповідними засобами доказування.
Суддя звернув увагу, що на підтвердження тяжкого майнового стану позивачем надана копія довідки ГУ ПФУ в Черкаській області від 18.08.2017 про розмір пенсії позивача, що не завірена в установленому порядку, а отже не є належним та допустимим доказом тяжкого матеріального становища позивача.
Крім того, у контексті того, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” прийнято зміни відповідно до яких з 01.10.2017 застосовуються положення про підвищення пенсій.
Постановою Пленуму ВАСУ “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” зазначено: під час звернення до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Також, всупереч ч.1 ст.161 КАС України позивачем не додано до позову копій додатків для відповідача.
З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст.160-161 КАС України.
Згідно з частинами 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Врахувавши викладене, суддя дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам ст.160 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів суддя вирішив надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня її отримання.
Керуючись ст.ст. 122, 160, 237, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника відділу Прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали направити позивачу.
Суддя О.А. Рідзель